Плоска (Дубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плоска
Герб
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Громада Тараканівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040350130078020
Облікова картка Село Плоска 
Основні дані
Населення 680
Площа 1,225 км²
Густота населення 555,1 осіб/км²
Поштовий індекс 35651
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°19′37″ пн. ш. 25°47′26″ сх. д. / 50.32694° пн. ш. 25.79056° сх. д. / 50.32694; 25.79056Координати: 50°19′37″ пн. ш. 25°47′26″ сх. д. / 50.32694° пн. ш. 25.79056° сх. д. / 50.32694; 25.79056
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Місцева влада
Адреса ради 35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117
Карта
Плоска. Карта розташування: Україна
Плоска
Плоска
Плоска. Карта розташування: Рівненська область
Плоска
Плоска
Мапа
Мапа

CMNS: Плоска у Вікісховищі

Пло́ска — село в Україні, у Тараканівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 584 особи. Орган місцевого самоврядування до 2020 року — Плосківська сільська рада.З 2020 року входить до складу Тараканівської сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Судобицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 8. Дворів 94, мешканців 484[1].

Село розташоване між селами Переросля і Семидуби. Між селами Плоска і Семидуби знаходиться видатна пам'ятка козацької доби, а саме визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Щодо самого села, то воно є досить таки розвиненим. Є храм, будинок культури, у якому знаходиться музей старовини, 9-річна школа, при якій діє дитячий дошкільний заклад. Неподалік від села розташований гідрологічний заказник — Урочище «Стрілки».

В селі розвивається футбол і волейбол.

Козацький редут[ред. | ред. код]

Козацький редут між селами Семидуби і Плоска Дубенського району вже майже чотири століття слугує символом відваги і доблесті. Загін козацького війська прикривав тут далекого 1651 року героїчний відступ з-під Берестечка, з поля битви під селами Пляшевою і Островом (нині — Дубенського району), вояків Івана Богуна й дав нерівний бій польському гарнізону з міста Дубно.

З нагоди 365-ї річниці того бою на Козацькому редуті 17 липня 2016 року відбулося вшанування пам'яті українських героїв[2].

Відомі особи[ред. | ред. код]

  • Момотюк Дмитро Володимирович (1991—2014) — військовослужбовець 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область) в районі смт Кутейникове.
  • Накидалюк Петро Іванович (1990—2015) — солдат Збройних сил України, загинув у боях за Широкине.

Учасники Другої світової війни[ред. | ред. код]

  • Гелета Степан Дмитрович народився 1 січня 1923 року у с. Плоска. У 1944 році призваний на фронт. Двічі був поранений, лежав в шпиталі м. Горький (Росія). Дійшов до Берліна. Повертаючись на Батьківщину потрапив у шпиталь в м. Вітебськ (Білорусь). У 1946 році повернувся з війни. Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною», «За відвагу», Орденом Великої Вітчизняної війни. Після повернення з війни працював в колгоспі імені Кірова. Помер 30 липня 2002 року.
  • Мельничук Олександр Іванович народився 15 листопада 1921 року в селі Плоска. З 1944 року стрілець в армії на Західному фронті. Нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною». Повернувся з війни у червні 1946 року.
  • Тимощук Федір Миронович народився 17 лютого 1906 року в с. Світле, Ковельського району, Рівненської області. У 13 років став розвідником. З першого дня війни був на фронті. Внаслідок поранення набув інвалідності І групи. Нагороджений двома орденами Червоної зірки. Після повернення з війни, мати впізнала сина лише за шрамом на руці. В мирний час працював секретарем сільської ради в с. Світле. У 1980 році переїхав жити у с. Плоска.
  • Женевський Василь Микитович народився 1 січня 1925 року у с. Плоска. Призваний на фронт навесні 1943 року. Був артилеристом, отримав поранення під Калінінградом. Перемогу зустрів у Москві в шпиталі, де йому ампутували ногу. У 1947 році одружився, закінчив Дубенський аграрний технікум. 1959 року закінчив Київську с/г академію, працював агрономом у Дубенському районі, головою колгоспу у с. Жовтневе, Радивилівського району. Помер у 1998 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]