Плоске (Броварський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Плоске
Герб Прапор
Покровська церква, 1888-89 рр.
Покровська церква, 1888-89 рр.
Покровська церква, 1888-89 рр.
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський
Громада Великодимерська селищна громада
Облікова картка Село Плоске 
Основні дані
Засноване 1624
Населення 2007
Площа 3,59 км²
Густота населення 559,05 осіб/км²
Поштовий індекс 07450
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°32′16″ пн. ш. 31°06′01″ сх. д. / 50.53778° пн. ш. 31.10028° сх. д. / 50.53778; 31.10028Координати: 50°32′16″ пн. ш. 31°06′01″ сх. д. / 50.53778° пн. ш. 31.10028° сх. д. / 50.53778; 31.10028
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми річка Став
Місцева влада
Адреса ради Плоске, вул.Центральна, 2-А
Карта
Плоске. Карта розташування: Україна
Плоске
Плоске
Плоске. Карта розташування: Київська область
Плоске
Плоске
Мапа
Мапа

CMNS: Плоске у Вікісховищі

Плоске́ — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Входить до складу Великодимерської селищної громади. Проживає у Плоскому 2117 людей. Загальна площа землі в адмінмежах колишньої Плосківської сільської ради — 2732,3 га. День села 14 жовтня.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Став, права притока Трубежа.

Історія[ред. | ред. код]

У судових документах 1624 р. Плоске згадується як власне володіння княгині Мар'яни Корецької. Там же говориться, що княгиня «осадила» вихідців з Димерки на власнім ґрунті.

За Гетьманщини село Плоске входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Плоскому було 50 хат. За описом 1787 року в селі проживало 262 душі. Село було у власності різного звання «казених людей» і козаків.[1]

З 1781 року Плоске у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

У 1858 році тут уже 98 дворів, а на 1897 рік — 213 дворів і 1100 душ населення. Але розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу обійшли село.

Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановському і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці.

У 1929 році в селі створюється ТСОЗ, а пізніше колгосп. 7 розкуркулених сімей вислано за Урал, «щоб не агітували і не шкодили суцільній колективізації».

Під час німецько-радянської війни Плоске було спалено, люди жили в землянках і «ліпках» — хатах з глини та очерету.

У Плоскому народився і жив Герой Радянського Союзу Іван Дяченко, який загинув при форсуванні Дніпра.

Ще зовсім недавно, селяни не мали великих достатків. У 1969 році в селі були 501 двір, 1640 чоловік населення і всього 60 телевізорів, 6 холодильників, 4 мотоцикли.

В останні десятиліття тут працювало аграрне господарство, що славилось високими врожаями (нині ДПЗ «Плосківський»).

Адміністративне підпорядкування[ред. | ред. код]

За період з 1920 до 1965 рр. адміністративне підпорядкування Плоского змінювалось, село належало:

  • з 1920 року до Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії
  • з 1923 року до Гоголівського району Київського округу Київської губернії
  • з 1925 року до Великодимерського району
  • з 1927 року до Броварського району
  • з 1930 року до Великодимерського району
  • з 1963 року до Бориспільського району
  • з 1965 року і донині до Броварського району

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі Плоске знаходиться дерев'яна Покровська церква, збудована 1890 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Про Плосківську школу згадано у літописах Києво-Печерської лаври наприкінці XVIII ст. Спочатку школа була двокласною церковнопарафіяльною, а в 1903—1907 рр. стала чотирикласною.

У 1930 р. школа стає семирічкою. Архівні дані засвідчують, що у 50-х роках у школі було: учителів — 13, дітей 1-3-х класів  — 63, 4-7-х  — 142.

У 1958 р. семирічну школу претворено на восьмирічну, освіту здобули 240 дітей. Завучем школи працював О. П. Таран.

У 1969 р. було збудоване нове приміщення навчального закладу, велику допомогу школі надає місцевий радгосп «Плосківський». Кількість учнів зросла до 387, а у 1975/1976 навчальному році у школі навчалось 405 учнів.

У період з 1977 р. до 2001 р. 40 учнів закінчили Плосківську загальноосвітню школу I—III ступенів із золотими та срібними медалями.

У 2000/2001 навчальному році навчалося 336 учнів, працювали 34 вчителі.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 264

Джерела[ред. | ред. код]

  • За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.
  • І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с./Сер."Броварська минувшина"/

Посилання[ред. | ред. код]