Плоске (Броварський район)
| село Плоске | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Броварський | ||||
| Тер. громада | Великодимерська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32060070170034518 
| ||||
| Облікова картка | Село Плоске | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1624 | ||||
| Населення | 1726[1] | ||||
| Площа | 3,59 км² | ||||
| Густота населення | 559,05 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07450 | ||||
| Телефонний код | +380 4594 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°32′16″ пн. ш. 31°6′1″ сх. д. / 50.53778° пн. ш. 31.10028° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
110 м | ||||
| Водойми | річка Став | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Плоске, вул.Центральна, 2-А | ||||
| Карта | |||||
  Плоске | |||||
 Плоске | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Плоске́ — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Входить до складу Великодимерської селищної громади. Проживає у Плоскому понад 1700 людей. Загальна площа землі в адмінмежах колишньої Плосківської сільської ради — 2732,3 га. День села 14 жовтня.
Селом протікає річка Смолянка, права притока Трубежа.
У судових документах 1624 р. Плоске згадується як володіння княгині Мар'яни Корецької. Там же говориться, що княгиня «осадила» вихідців з Димерки на власнім ґрунті.
За Гетьманщини село Плоске входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.
За описом Київського намісництва 1781 року в Плоскому було 50 хат. За описом 1787 року в селі проживало 262 особи. Село було у власності різного звання «казених людей» і козаків.[2]
З 1781 року Плоске у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.
У 1858 році тут нараховувалось 98 дворів, а у 1897 році — 213 дворів і 1100 осіб населення. Але розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх, бо основні дороги того часу обійшли село.
До більшовицького перевороту землі на правому березі Смолянки належать панам Барановському і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці.
У 1929 році в селі створюється ТСОЗ, а пізніше колгосп. 7 розкуркулених сімей вислано за Урал, «щоб не агітували і не шкодили суцільній колективізації».
Під час німецько-радянської війни Плоске було спалено, люди жили в землянках і «ліпках» — хатах з глини та очерету.
У Плоскому народився і жив Герой Радянського Союзу Іван Дяченко, який загинув при форсуванні Дніпра.
Ще зовсім нещодавно, при комуністах, селяни не мали великих достатків. У 1969 році в селі були 501 двір, 1640 осіб населення і всього 60 телевізорів, 6 холодильників, 4 мотоцикли.
Тут працював радгосп «Зоря» овоче-племінного напряму, на базі якого 1966 року утворено Держплемзавод «Плосківський»[3]
За період з 1920 до 1965 рр. адміністративне підпорядкування Плоского змінювалось, село належало:
- з 1920 року до Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії
- з 1923 року до Гоголівського району Київського округу Київської губернії
- з 1925 року до Великодимерського району Київського округу
- з 1927 року до Броварського району Київського округу
- з 1930 року до Великодимерського району
- з 1932 року до Приміської смуги Київської міської ради
- з 1937 року до Броварського району Київської області
- з 1963 року до Бориспільського району Київської області
- з 1965 року і донині до Броварського району
У селі Плоске знаходиться дерев'яна Покровська церква, збудована 1890 року.
Про Плосківську школу згадано у літописах Києво-Печерської лаври наприкінці XVIII ст. Спочатку школа була двокласною церковнопарафіяльною, а в 1903—1907 рр. стала чотирикласною.
У 1930 р. школа стає семирічкою. Архівні дані засвідчують, що у 50-х роках у школі було: учителів — 13, дітей 1-3-х класів — 63, 4-7-х — 142.
У 1958 р. семирічну школу претворено на восьмирічну, освіту здобували 240 дітей. Завучем школи працював О. П. Таран.
У 1969 р. було збудоване нове приміщення навчального закладу, велику допомогу школі надає місцевий радгосп «Плосківський». Кількість учнів зросла до 387, а у 1975/1976 навчальному році у школі навчалось 405 учнів.
У період з 1977 р. до 2001 р. 40 учнів закінчили Плосківську загальноосвітню школу I—III ступенів із золотими та срібними медалями.
У 2000/2001 навчальному році навчалося 336 учнів, працювали 34 вчителі. У 2024/2025 навчальному році у Плосківському ліцеї навчалося 244 здобувачі освіти, працювали 29 вчителів.
- Волинський Кость Петрович (1922—2007) — український літературний критик.
- Волоха Алла Петрівна (нар. 1961) — український лікар-імунолог, інфекціоніст, доктор медичних наук.
- Волоха Микола Петрович (нар. 1954) — доктор технічних наук в галузі машинобудування, професор НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського[4].
- Волоха Петро Федосійович (1939—2020) — кандидат економічних наук, Герой Соціалістичної Праці, кавалер трьох орденів Леніна, директор ДПЗ «Плосківський»[3], депутат Верховної Ради СРСР 12 скликання (1989—1991).
- Давиденко Опанас Сакович — перший і єдиний із плосківчан за бойові заслуги нагороджений орденом Леніна[5][6].
- Дяченко Андрій Васильович (1910—1944) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
- Дяченко Іван Давидович (1906—1943) — Герой Радянського Союзу, народився в с. Плоске, до війни працював бригадиром будівельної бригади, загинув 5 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра. Похований у братській могилі с. Бортничі.
- Касьян Галина Михайлівна (дружина І. П. Касьяна) — передова доярка ДПЗ «Плосківський», нагороджена двома орденами Леніна, орденом «Знак пошани» та медалями за трудову діяльність.
- Касьян Іван Павлович (1922—1994) — учасник бойових дій німецько-радянської війни, розвідник. Нагороджений трьома орденами Слави.
- Коротенко (Какун) Ольга Миколаївна (нар. 1951) — у 1974 р. стала однією з найкращих доярок УРСР, надоївши понад 5 тис. л молока від кожної корови на місцевій фермі. Отримала орден Трудового Червоного Прапора. У 2001 р. нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружена, має двох дітей.
- Топіха Віталій Володимирович (1995—2022) — кавалер ордена за мужність (посмертно) в російсько-українській війні; закінчив КПІ, у дипломній роботі магістра (2019) розробив ультразвуковий синускоп[7].
.JPG)
- ↑ https://dostup.org.ua/request/pierspiektivnii_plan_formuvannia_20
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 264
- ↑ а б Пам’яті директора Держплемзаводу «Плосківський» Героя Соціалістичної Праці Петра Волохи. Держплемзавод «Плосківський» // Ігор Лич, 16 листопада 2020.
- ↑ Волоха Микола Петрович (1954), доктор наук, професор
- ↑ Плосківський старостинський округ
- ↑ Див. також Опанас Давиденко, у 1920-ті роки хорунжий Дієвої Армії УНР, поручник // Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
- ↑ Топіха Віталій Володимирович. Ультразвуковий синускоп. Науковий керівник Найда Сергій Анатолійович. — КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Київ, грудень 2019. — 171 с.
- За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.
- І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с./Сер."Броварська минувшина"/
- Офіційний сайт села Плоске
- Плосківська сільська рада на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Офіційний сайт Броварського району[недоступне посилання з квітня 2019]
