Плотников Борис Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плотников Борис Григорович
Плотников Борис Григорьевич
Борис Плотников у 2012
Борис Плотников у 2012
Борис Плотников у 2012
Народився2 квітня 1949(1949-04-02) (75 років)
Нев'янськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Помер2 грудня 2020(2020-12-02) (71 рік)
Москва, Росія
  • коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
  • ПохованняТроєкуровське кладовище
    ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
    Діяльністьактор театру і кіно
    Alma materЄкатеринбурзький державний театральний інститутd (1970) і Уральський державний університет імені О. М. Горького
    ЗакладЄкатеринбурзький театр юного глядачаd, Московський академічний театр сатири, Центральний академічний театр Російської арміїd і Московський Художній театр імені А. П. Чехова
    Роки діяльності1970—2019
    IMDbID 0687450
    Нагороди та премії
    Орден Пошани (Російська Федерація)
    народний артист Російської Федерації заслужений артист Росії Почесна грамота Президента Російської Федерації

    CMNS: Плотников Борис Григорович у Вікісховищі

    Борис Григорович Пло́тников (рос. Борис Григорьевич Плотников; 2 квітня 1949, Нев'янськ, Свердловська область, РРФСР, СРСР — 2 грудня 2020, Москва, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно, театральний педагог, професор. Заслужений артист Російської Федерації (1992). Народний артист Російської Федерації (1998). Кавалер ордена Пошани (2005)[1].

    З життєпису

    [ред. | ред. код]

    Борис Плотников народився 2 квітня 1949 року в м. Нев'янську (Свердловська область). Закінчив школу № 57 у місті Свердловську-44 (нині Новоуральськ).

    Закінчив Свердловське театральне училище (1970) і Уральський державний університет (1983, філологічний факультет).

    19691978 рр. — актор Свердловського ТЮГу.
    19781988 рр. — актор Московського театру Сатири.
    19882002 рр. — актор Центрального академічного театру Радянської Армії.
    З 1999 року — актор Театру-студії під керівництвом О. П. Табакова.
    З 2002 року — актор МХТ ім. А. П. Чехова.

    Дебютував в кіно головною роллю Сотнікова у стрічці режисера Л. Шепітько «Сходження» (1976, озвучив Олександр Дем'яненко). Картина отримала ряд міжнародних кінопремій[2].

    Глибокий, тонкий драматичний актор. Зіграв у фільмах і телесеріалах більше сімдесяти ролей. Велику популярність принесла роль доктора Борменталя у фільмі В. Бортка «Собаче серце» (1988).

    Знімався в кінострічках українських кіностудій: «Напередодні прем'єри» (1978, к/ст ім. Довженка; Андрій Лагутін), «Звинувачення» (1984, к/ст ім. Довженка; Бутенко), «Жив-був Шишлов» (1987, поручик; к/ст ім. Довженка), «Гамбрінус» (1990, Одеська кіностудія).

    Працював на озвучуванні фільмів — документальних і анімаційних («Хто?» (1986), «У тиші» (1989), «Дівчинка з сірниками» (1996), «Казки старого піаніно» (2011) та ін.)[3].

    Лауреат премії «Московська прем'єра» Фонду К. С. Станіславського та премії Благодійного фонду Олега Табакова (2003)[4].

    Автор книги (рос.) «Моя надежда, мука и награда…» (АСТ-Пресс Книга 2004).

    У 2011 році, у зв'язку з 310-річчям Нев'янська, нагороджений званням почесного громадянина Нев'янського міського округу.

    З 2016 року викладав на кафедрі «Майстерність актора» Російського інституту театрального мистецтва. Професор.

    Помер на 72-му році життя 2 грудня 2020 року від пневмонії, викликаною коронавирусною інфекцією.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Акторські теле- і кінороботи:

    Озвучування мультфільмів:

    • рос. «Ух ты, говорящая рыба!» (1983, Еех)
    • «Хто?» (1986)
    • «У тиші» (1989)
    • «Різдвяна заметіль» (1994)
    • «Дівчинка з сірниками» (1996)
    • «Притча про Різдво» (2000)
    • «Легенда про леді Годиву» (2004)
    • «Казки старого піаніно», фільм «Джоаккіно Россіні. Записки гурмана» (2011)
    • «Казки старого піаніно», фільм «Сергій Прокоф'єв. Четвертий апельсин» (2011, читає текст) та ін.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. [Біографія на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015. Біографія на kino-teatr.ru (рос.)]
    2. Енциклопедія вітчизняного кіно: «Сходження» (1976) (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2015.
    3. [Фільмографія на animator.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 24 жовтня 2015. Фільмографія на animator.ru (рос.)]
    4. [МХТ ім. А. П. Чехова: Борис Плотников (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015. МХТ ім. А. П. Чехова: Борис Плотников (рос.)]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.324.

    Посилання

    [ред. | ред. код]