Плоцьк (Болградський район)
| село Плоцьк | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Одеська область |
| Район | |
| Тер. громада | Арцизька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51060010100056815 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1839 |
| Населення | ▼411 (01.01.2025)[1] |
| Площа | 1,37 км² |
| Густота населення | 377,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68453 |
| Телефонний код | +380 4845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°52′41″ пн. ш. 29°23′11″ сх. д. / 45.87806° пн. ш. 29.38639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
66 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68400, Одеська обл., Болградський р-н, місто Арциз, вул.Соборна, будинок 46 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Плоцьк (у минулому: Село № 24, Плоцьк) — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні.
Історія Плоцька починається у 1837 році коли частина жителів німецької колонії Брієни отримали землю на найвіддаленішій частині брієнських земель. Через велику віддаленість від власних сільськогосподарських угідь вони звернулися до комітету добробуту з проханням надати дозвол на заснування власної колонії. 1839 рік вважається датою заснування колонії Плоцьк.
В 1886 році було зведено молитовний будинок. В 1929 році його перебудовано у кірху. Нині в цій будівлі розташований будинок культури.
Восени 1940 року німецьке населення було репатрійоване до Німеччини.
Населення становить 517 осіб.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Арцизької міської територіальної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Арцизького району, село увійшло до складу новоутвореного Болградського району[3].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 532 особи, з яких 255 чоловіків та 277 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 517 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 80,85 % |
| російська | 12,38 % |
| болгарська | 5,03 % |
| молдовська | 1,16 % |
| гагаузька | 0,39 % |
- ↑ https://arciz-rada.gov.ua/socialnij-pasport-arcizkoi-miskoi-teritorialnoi-gromadi-23-20-44-27-10-2024/
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
