Площанський Венедикт Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венедикт Михайлович Площанський
Народився 23 березня 1834(1834-03-23)
Калуш
Помер 21 лютого 1902(1902-02-21) (67 років)
Вільно
Підданство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність публіцистика
Alma mater Львівський університет
Володіє мовами російська

Венеди́кт Миха́йлович Площа́нський (23 березня 1834 р. — 8 лютого (21 лютого) 1902 р.[1]) — публіцист, громадський діяч й історик[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Калуш[2].

Освіту здобув у Львівському університеті. Був прихильником москвофільства: єдності російського народу в трьох його гілках — білоруській, великоросійській і малоросійській, брав участь в галицько-російському русі за національне відродження в Австро-Угорської імперії. Став прихильником «святоюрців». У 1865 р. став членом русофільського товариства «Галицько-руської матиці»[2].

5 травня 1870 року був прийнятий в Ставропігійський інститут[3]. Від 1872 р. — Народного дому у Львові, товариства імені М. Качковського (і став їх головою у 1877—1880 роках)[2].

У 1861—1886 рр. опублікував краєзнавчі нариси про майже 100 місцевостей Галицької Русі.

Від 1874 р. — член-кореспондент Московського археологічного товариства[2].

У 1871—1887 роках працював останнім редактором, а пізніше і видавцем націоналістично-консервативної[4] великої галицько-російської газети «Слово» у Львові. У 1882 році виступав фігурантом «Справи Ольги Грабар», відкритої владою Австро-Угорської імперії в рамках боротьби з «русофілами», отримавши 5 місяців тюремного ув'язнення за звинуваченням у державній зраді[4]. Звільнився. У 1887 р. емігрував до Російської імперії, прийняв російське підданство і став працювати в Віленській археографічній комісії з розбору давніх актів[4]. Був виконуючим обов'язки окремого цензора з внутрішньої цензури в м. Вільно з 3 березня 1894 року до 24 лютого 1901 року[1].

Помер у м. Вільно[2].

Праці[ред. | ред. код]

  • Видав праці з історії Холмщини — «рос. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV—XVIII веков и другим источникам» (два томи, Вильно, 1899 р., 1901 р.).
  • «рос. Акты Холмских судов XVI–XVII ст.»; друкувався у виданні «рос. Труды ІХ Археологического Съезда».
  • (рос.)Галицко-русский город Станиславов. — «Науковый сборник Галицко-Русской матицы за 1868 г.», Льв., 1869 г., — С.15–56.
  • (рос.)«Некоторые села Галицкой Руси» (1872).
  • (рос.)Бродовский замок в начале австрийского владычества до 1786 г. — Слово, 1874 г., № 108.
  • (рос.)Буск, город и бывшее княжество того же имени на Галицкой Руси. — «Литературный сборник Галицко-Русской матицы за 1871 г.», Льв., 1871 г., — С.67–98.
  • (рос.)Бучач. — Слово (Льв.), 1865 г., № 65–75.
  • Написав велику кількість статей про галицькі місцевості, які склали книгу «рос. Некоторые села Галицкой Руси» (1872 р.).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]