Площа Героїв Майдану (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Героїв Майдану
Дніпро
Місцевість Половиця
Район Шевченківський район
Розміщення на проспекті Дмитра Яворницького
Назва на честь героїв Євромайдану
Колишні назви
Привозна площа, Троїцька площа, площа Леніна
Транспорт
Найближчі станції метро Центральна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap w214701203
Мапа
CMNS: Площа Героїв Майдану у Вікісховищі

Пло́ща Геро́їв Майда́ну — центральна площа Дніпра. Розташована на проспекті Дмитра Яворницького.

Площа влаштована вимощенням бульваром проспекту Яворницького і південним відступом углиб від червоної лінії проспекту, що утворює 140х140 метрів площу. Площа відкрита візуальним зв'язком на північний схід на Дніпро, через майдан між проспектом Яворницького у Центральною вулицею, між торговими будівлями ЦУМу і Пасажу, - 70х70 метрів квадратом; та Європейським бульваром шириною у 35 метрів. Завершувати Дніпровську вісь має хмарочос "Брама".

Історія[ред. | ред. код]

На генеральному плані Катеринослава 1817 року, автором якого був шотландець Вільям Гесте, було передбачено цю площу. До 1855 року площа називалася Привозною, а з побудовою Троїцького собору стала називатися Троїцькою. Базарна площа займала 3 сучасних квартали розділеними проспектом Яворницького, - між Центральною, Липинського, Січових Стрільців, Короленка і Володимира Мономаха вулицями і сучасною Троїцькою площею.[1]

На території Привозної й згодом Троїцької площі розташовувався Нижньо-троїцький базар (Верхньо-троїцький базар розташовувався вище Великої базарної вулиці - тепер вулиця Святослава Хороброго) з масивними 2-поверховими торговельними рядами. Східний кут близький до рогу Центральної і Липинського вулиць називався площею Гостинних дворів, в найкращому з яких зупинявся російський поет Олександр Пушкін (вулиця Липинського, 4).

По закінченню німецько-радянської війни, торгові будівлі базару були майже зруйновані. Забудову було вирішено не відновлювати, а навпаки, було знесено руїни торгових рядів, вулицю Червону (тепер Троїцьку), що до цього виходила прямо на проспект Карла Маркса (сучасний проспект Дмитра Яворницького), було перегороджено, а на звільненій території в кінці 1950-х — на початку 1960-х було сформовано цілісний ансамбль адміністративних будівель в стилі сталінський ампір. Адміністративні будівлі закрили від площі Леніна Троїцький собор й решту площі на півдні від собору, що назвали Червоною площею (тепер Троїцька площа). Головну вісь Троїцької-Європейської вулиць, перпендикулярної до проспекту, перехрестя яких слугувало центром площі, - було перервано будинком Дніпропетровського Раднаргоспу.

З головних адміністративних будівель були:

Тривалий час площа носила ім'я Володимира Леніна, а в центрі площі стояв пам'ятник комуністичному вождю. 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада перейменувала площу на честь героїв Євромайдану. Остаточно рішення набуло чинності 25 травня того ж року.[2]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жизнь епархии в стенах кафедрального собора. gorod.dp.ua. 2005. Процитовано 19 лютого 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. ЗМІ: Головну площу Дніпропетровська офіційно перейменували на Героїв Майдану. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 28 травня 2014.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]