Площа Леніна (станція метро, Санкт-Петербург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 59°57′25″ пн. ш. 30°21′19″ сх. д. / 59.95694° пн. ш. 30.35528° сх. д. / 59.95694; 30.35528

Площа Леніна
Кіровсько-Виборзька лінія
SPB PloschadLenina metro station asv2018-07.jpg
Загальні дані
Тип пілонна, з укороченим центральним залом
Глибина закладення 67 м
Проектна назва Фінляндський вокзал
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 1 червня 1958
Архітектор(и) А. К. Андреев (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. К. Андреев (рос.), Ю. Н. Козлов (рос.)
Пересадка на Фінляндський вокзал
Виходи до Площа Леніна, вулиця Комсомолу, Боткінська
Час відкриття 05:46
Час закриття 00:28
Код станції ЛН
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
СЗГ до Маяковська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
СЗГ до Сінної площі
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Дачне
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

Площа Леніна (рос. Площадь Ленина) — станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Чернишевська» і «Виборзька». Відкрита 1 червня 1958 року.

Станція відкрита 1 червня 1958 у складі другої черги метрополітену «Площа Повстання»-«Площа Леніна». Назва пов'язана з розташуванням першого наземного вестибюля.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з укороченим центральним залом (глибина закладення — 67 м). На станції два похилих тристрічкових ходи, що починаються з торців станції.

Вестибулі і пересадки[ред. | ред. код]

  • Південний вестибуль станції вбудовано в будівлю Фінляндського вокзалу, було побудовано у 1960 році.
  • Північний вестибуль виходить на площу Леніна, до вулиць Комсомолу і Боткінської.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція з колійним розвитком.

Станція Площа Леніна будувалася як кінцева станція другої черги Кіровсько-Виборзької лінії і має 2 тупика, але 3-я колія не закінчується тупиком а продовжується далі. Колійний розвиток станції дозволяє організовувати зонні обороти і забезпечувати місце для відстою потягів.

  • За станцією розташовані оборотні тупики, що включають в себе ПТО.
  • Перегін до станції «Чернишевська» став першим, пройденим під Невою. Проходка виконувалася щитовим способом, з відкритим лбом забою (тобто навколишні ґрунти в забої були не ізольовані від тунелю). Тому для видавлювання води що просочувалась під руслом річки проходка здійснювалася із застосуванням кесона, що створює надлишковий тиск в тунелі на період будівництва.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Південний наземний вестибюль станції розмістився в першому поверсі нового корпусу Фінляндського вокзалу. На стіні касового залу поміщено мозаїчне панно, присвячене виступу В. І. Леніна в Петрограді 3 (16) квітня 1917 року.

Фасад північного наземного вестибюля виділяється великими вікнами-вітринами, розділеними пілонами.

Оздоблення станції витримано в контрастних червоно-білих тонах. На колійних стінах плитка двох кольорів: здолу — чорного, згори — білого; встановлені декоративні грати з написом «1958» (по року відкриття станції). Поверх плитки пущений пофарбований дерев'яний карниз. Пілони оздоблені мармуром, на них розташовані горизонтальні світильники закарнізного освітлення. Підлога перонів асфальтова, зі смугою з квадратиків плитки, частково зафарбованою білою смугою. По краю укріплено гранітом.

Спочатку станція освітлювалася оригінальними круглими люстрами в центральному залі, на середину 2010-х замість них використовується закарнізне освітлення, яке, до того ж, було замінено з люмінесцентного на натрієве в 2006 році.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]