Площа Незалежності (Мінськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Незалежності
Білорусь Білорусь
біл. Плошча Незалежнасці
Частина площі Незалежності в Мінську
Частина площі Незалежності в Мінську
Населений пункт Мінськ
Місцевість центр
Район Московський
Історична інформація
Назва на честь незалежності Республіки Білорусь (1991)
Колишні назви площа Леніна
Загальні відомості
Координати 53°53′44″ пн. ш. 27°32′52″ сх. д. / 53.89556° пн. ш. 27.54778° сх. д. / 53.89556; 27.54778
Транспорт
Найближчі станції метро Площа Леніна
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники В. І. Леніну
Храми Костел Святих Симона та Олени («Червоний костел»)
Державні установи Будинок Уряду
Навчальні заклади Білоруський державний університет
Білоруський державний педагогічний університет
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Площа Незалежності на Вікісховищі

Площа Незалежності (біл. Плошча Незалежнасці, рос. Площадь Независимости) — центральний і найбільший майдан у столиці Білорусі місті Мінську.

Розташування і об'єкти[ред. | ред. код]

Площа Незалежності розташована на початку проспекту Незалежності (раніше — проспект Скорини). До останньої реконструкції (2000-і роки) мала прямокутну форму (450 х 150 м). Формування ансамблю площі пов'язано з будівництвом Будинку Уряду та встановленням пам'ятника Леніну.

Вид з площі на Будинок Уряду

На північному боці майдану довгі роки був розташований сквер партерного типу, а відкрита частина навпроти Будинку Уряду викладена бетонними плитами й використовувалась як автостоянка. Поряд із Будинком Уряду стоїть Собор Святих Симона та Олени («Червоний костел»). Між вулицями Берсона та Свердлова збереглась будівля Першого Будинку Рад. На протилежному боці міститься будівля Мінського міськвиконкому міськради, Управління метрополітену та Білоруського державного університету. Поряд із площею розташований готель «Мінск», головпоштамт. На південному боці майдану — педагогічний університет.

Традиційно площа лишається місцем проведення значних санкціонованих масових заходів, в тому числі за доби СРСР святкових демонстрацій трудящих та військових парадів.

Після нещодавних реконструкцій у підземній частині майдану Незалежності розмістився 3-поверховий торговельний центр «Сталіца» і 4-поверховий паркінг на 500 машино-місць.

На площі міститься вихід станції метро «Площа Леніна».

З історії площі[ред. | ред. код]

Майдан почав забудовуватися на початку 1930-х років за проектом архітектора Й. Г. Лангбарда як головна площа столиці і спершу мав назву площа Леніна. У цей час на площі був зведений Будинок Уряду та встановлений пам'ятник Леніну.

Починаючи від 1934 року на майдані відбувалися паради Червоної армії.

Під час окупації Мінська німецькими військами пам'ятник Леніну було знищено (відновлено в 1945 році). Будинок Уряду та Червоний костел виявились тими нечисленними будівлями Мінська довоєнної забудови, що не були зруйновані під час Другої Світової Війни.

Табличка на площі

У повоєнний час площа Леніна забудовувалась за новим генеральним планом Мінська. Від неї починалась головна вулиця столиці БРСР — проспект Сталіна (згодом Ленінський, Франциска Скорини, нині проспект Незалежності). Притому функції центрального майдану Мінська перебрала на себе Центральна площа, на ній від 1950-х років проходили паради та демонстрації.

У 1960-х роках площа Леніна являла собою прямокутник, а довкола неї був зорганізований круговий рух автотранспорту. На площі в той час містились автостоянка та сквер.

Від 1984 року із початком будівельних робіт на Жовтневій площі зі зведення Палацу Республіки, площа Леніна знову стала місцем проведення демонстрацій та інших масових заходів.

Починаючи від 1991 року майдан дістав свою сучасну назву — площа Незалежності.

У 200206 роках площа була реконструйована. Рух автотранспорту був випрямлений, а у підземній частині звели великий торговельний центр «Сталіца» і влаштували паркінг. Надземна частина площі стала зоною відпочинку зі світломузичним фонтаном.

Джерело-посилання[ред. | ред. код]