Площа Перемоги (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Площа Перемоги
Площа Перемоги
Київ
Площа Перемоги

Площа Перемоги
Місцевість Солдатська слобідка
Район Шевченківський
Розміщення між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною
Назва на честь Перемоги у Великій Вітчизняній війні
Історичні відомості: колишні назви
Галицька площа, площа Повстання 1905 року
Загальні відомості
Координати 50°26′48″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.446889° пн. ш. 30.492167° сх. д. / 50.446889; 30.492167
Поштові індекси 01135
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна» (0,75 км)
Автобуси А 7
Трамваї Т 1, 3, 15, 18
Тролейбуси Тр 5, 8, 9, 17
Маршрутні таксі Мт 165, 181, 189, 228, 230, 411, 427, 429, 433, 439, 450, 558, 570, 575, 720
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський (0,9 км), з. п. Північна (0,7 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі готель «Либідь»
Пам'ятники обеліск на честь Перемоги
Заклади культури Київський цирк
Комерція універмаг «Україна»
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Peremohy Square.png
На карті населеного пункту
commons:Площа Перемоги у Вікісховищі

Площа Перемо́ги — площа у Шевченківському районі міста Києва, розташована між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною.

Історія площі[ред.ред. код]

Площа сформувалася як базарна на західній околиці міста в середині XIX століття. У 1869 році площа отримала назву Галицька (рос. Галичская)[1], оскільки звідси починався шлях на Захід — до Галичини. Подекуди згадується під назвою Галицький базар (1883 рік). У 1871 році на Галицькій площі було збудовано єдину за всю історію міста Києва залізну церкву (цегляну з облицюванням із чавунних плит) — церква Іоана Златоуста (знищена в 1934 році, нині на цьому місці будівля Київського цирку). У 1926 році отримала назву площа Повстання 1905 року, однак ця назва не прижилася. У 1944 році назву Галицька площа було підтверджено[2].

Також площа мала неофіційну назву Єврейський базар або Євбаз. Ринок на площі було ліквідовано на початку 1950-х років і перенесено неподалік, у кінець вулиці Жаданівського (нині — Жилянська вулиця) під назвою Новий ринок.

Сучасну назву площа отримала в 1952 році[3] — на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні. Саму ж площу протягом 195080-х років було значно перебудовано та реконструйовано, споруджено будівлі цирку, універмагу «Україна» та готелю «Либідь», а 1982 року посеред площі було споруджено обеліск на честь міста-героя Києва (відкрито в рамках святкування «1500-ліття Києва»).

7 листопада 1990 на площі Перемоги відбувся останній в історії УРСР військовий парад, який через протести громадськості й позицію більшості депутатів Київради було заборонено проводити на Хрещатику.[4]

Історії та сьогоденню площі присвячено фотоальбом Дмитра Малакова «Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги».

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.
  4. 13 лет назад в Киеве состоялся последний военный парад по случаю годовщины Октябрьской революции. Но не в центре на Крещатике, а на площади Победы (ru). Факты и комментарии. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Малаков Д. Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги (фотоальбом) — Київ: Видавничий дім «Амадей», 2004. — 145 с. — ISBN 966-95281-0-0


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.