Площа Революції (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°45′23″ пн. ш. 37°37′17″ сх. д. / 55.75639° пн. ш. 37.62139° сх. д. / 55.75639; 37.62139

Площа Революції
Арбатсько-Покровська лінія
Ploshchad Revolyutsii (Площадь Революции) (4652720576).jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 33,6 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 22 липня 1963 року
Архітектор(и) О. М. Душкін
Архітектор(и) вестибюлів О. М. Душкін (західний), Ю. П. Зенкєвич (східний)
Інженер(и)-конструктор(и) Н. А. Комаров (рос.), А. Н. Пирожкова (рос.), М. В. Головінова
Пересадка на Moskwa Metro Line 2.svg Театральна,
Moskwa Metro Line 1.svg Охотний ряд
А: м2, м3, м10, м27, 101, 144, 904, К, Н1 та Н2
Виходи до Никольська вул., Богоявленський пер., площа Революції
Час відкриття 5:30 (західний вестибюль)
6:30 (східний вестибюль)
Час закриття 1:00 (західний вестибюль)
22:30 (східний вестибюль)
Код станції 045
Арбатсько-Покровська лінія
Щолківська
Першотравнева
Ізмайлівська
Першотравнева
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семенівська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
СЗГ до ЗЛ
Хмельницька
     
Площа Революції
СЗГ до ФЛ
Арбатська
Смоленська
Київська
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
СЗГ до ФЛ
Молодіжна
Крилатське
Троїце-Ликово
Строгіно
М'якініно
Волоколамська
Митіно
Оборотні тупики
П'ятницьке шосе
ТЧ-16 «Митіно»
Рождествено

«Площа Революції» — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Курська» та «Арбатська», на території Тверського району Центрального адміністративного округу міста Москви.

Відкрита 13 березня 1938 у складі ділянки «Вулиця Комінтерну» (нині «Олександрівський сад») -«Курська» (друга черга будівництва). Станція є роботою архітектора А. Н. Душкина і має статус виявленого об'єкта культурної спадщини[1]. Назву отримала по однойменній площі (до 1918 вона носила назву Воскресенська). Має перехід на станцію «Театральна» Замоскворецької лінії і загальний з нею вестибюль.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

У станції два наземних вестибуля. Західний вестибуль «Площі Революції» є спільним зі станцією «Театральна». Вихід з метро розташовано в самому ескалаторному залі. У ескалаторному тунелі три ескалатори типу ЕТ-3М, встановлені в 2004 році. Східний вестибуль, вбудований в лінію будинків в Богоявленському провулку, є великим напівциркульним залом з касами і верхньою аркою ескалаторного тунелю. У східному вестибулі під час реконструкції було встановлено три ескалатори типу Е55Т.

У 1974 році був побудований перехід з центрального залу «Театральної» до торця «Площі Революції».

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33,6). Споруджена за типовим проектом. Діаметр центрального залу 9,5 метрів, бокових залів — 8,5 метрів.

Оздоблення[ред.ред. код]

Архітектура інтер'єрів західного вестибуля досить лаконічна[2]. Стіни ескалаторного залу оздоблені темним мармуром «Садахло». Стелю оздоблено рельєфними тягами. Підлога вкрита гранітом. Стіни касового залу і проходи оздоблено темно-жовтим «Б'юк-Янко». Ескалаторний зал висвітлюють круглі підвісні світильники, а касовий зал і прохід — настінні бра. У вестибулі встановлений бюст В. І. Леніна . Зовні павільйон вирішено у вигляді портика з шістьма квадратними колонами, оздобленими темним лабрадоритом. Зовнішні стіни павільйону покриті білим підмосковним вапняком[3].

Стіни східного вестибюлю з виступаючими напівколонами облицьовані сірувато-білим мармуром[4]. На торцевій стіні в техніці флорентійської мозаїки зображений герб СРСР в оточенні червоних прапорів[4]. Нижче викладені дати «1917» і «1947» і рядки одного з перших радянських гімнів[4]. Зал висвітлює знаходиться перед аркою ескалаторного тунелю гігантська висяча люстра[4] з 24 ріжками[4]. По боках арки на постаментах розташовані колоноподібні торшери, обкладені бронзовими листами химерного фігурного карбування[5].

В оздобленні станції використано чорний вірменський мармур «давалу», що поєднується з білим, сірим і золотистим мармуром інших порід. Підлога викладена у вигляді шахової дошки з сірого і чорного габро[4]. Станційний зал освітлюється двома рядами круглих плоских люстр-«тарілок».

Проходи між вузькими в базі пілонами оформлені у вигляді крутих напівциліндричних арок, що спираються на невисокі широкі постаменти [6]. На цих постаментах встановлено 76 бронзових фігур, що зображають радянських людей. Скульптурним оформленням станції займався один з найвидатніших радянських скульпторів — М. Г. Манізер . Спочатку скульптур було 80, але в 1947 році у зв'язку з відкриттям східного наземного вестибуля 4 були зняті (також був демонтовано барельєф Леніна і Сталіна, який знаходився в тупиковому торці центрального залу[4])). Всього на станції 20 різних образів (18 з них повторюються чотири рази, а 2 — двічі) [7].

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Колійний розвиток станції Площа Революції

Обидві діючі з'єднувальні гілки, зв'язують Арбатсько-Покровську лінію з іншими лініями Московського метрополітену, розтаовані поблизу станції. При русі в бік «Арбатської» можна побачити двоколійний тунель, який веде до станції «Олександрівський сад»[8]. Ця єдина збережена в Москві двоколійна службова з'єднувальна гілка, що раніше (у 1938–1953 роках) використовували для пасажирського руху по лінії, що об'єднувала сьогоденні ділянки Арбатсько-Покровської та Фільовської ліній. Аж до 1997 поїтяги з пасажирами іноді переїжджали з Арбатсько-Покровської на Фільовську лінію, так як потяги депо «Ізмайлово» розставляли на ніч у тупиках за станцією «Київська» Фільовської лінії[8]. З 1997 року пасажирські перевезення по всім службовим сполучним гілкам були заборонені. Інша ССГ відгалужується від перегону «Курська» — «Площа Революції» і сполучає його з Замоскворецькою лінією[8].

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перронный зал. reestr.answerpro.ru. Архів оригіналу за 2012-06-22. Процитовано 2012-04-26. 
  2. Зиновьев, 2011, с. 76
  3. Зеленин, Кравец, Маковский, 1941, с. 30
  4. а б в г д е ж Наумов, 2010, с. 200
  5. Наумов, 2010, с. 201
  6. Наумов, 2010, с. 197
  7. Чередниченко, 2010, с. 261
  8. а б в Чередниченко, 2010, с. 263
Попередня станція Лінія Наступна станція
Курська   Арбатсько-Покровська лінія   Арбатська