Площа Республіки (Берлін)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Площа Республіки
Німеччина Німеччина
нім. Platz der Republik
Площа Республіки — площа перед Рейхстагом
Площа Республіки — площа перед Рейхстагом
Населений пункт Берлін
Загальні відомості
Координати 52°31′07″ пн. ш. 13°22′21″ сх. д. / 52.51861° пн. ш. 13.37250° сх. д. / 52.51861; 13.37250Координати: 52°31′07″ пн. ш. 13°22′21″ сх. д. / 52.51861° пн. ш. 13.37250° сх. д. / 52.51861; 13.37250
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Площа Республіки на Вікісховищі
Кенігсплац з палацом Рачинського. 1880. Вид з колони Перемоги на схід
Кенігсплац з Рейхстагом. 1900
Кенігсплац з Рейхстагом і колоною Перемоги. 1900

Площа Республіки (нім. Platz der Republik) розташована в берлінському районі Тіргартен в окрузі Мітте в новому урядовому кварталі німецької столиці перед Рейхстагом. У безпосередній близькості протікає Шпрее. На площі розміром в 36 900 м², прилеглої до парку Тіргартен, розбитий газон з боскетами.

Поруч з площею знаходяться Рейхстаг, будинок Пауля Лебе, будинок Якоба Кайзера, будівля швейцарського посольства, Будинок культур світу та Відомство федерального канцлера Німеччини.

Площа з'явилася у 1735 році після перенесення берлінської митної стіни, використовувалася при королі Фрідріху Вільгельму I для стройової підготовки прусських солдатів і називалася плацом біля Бранденбурзьких воріт. У 1867 році площа стала міською та отримала назву Королівської (Кенігсплац, нім. Königsplatz). До зведення Рейхстагу в 18841894 роках на його місці розташовувався палац польського графа і прусського дипломата Атанаса Рачинського (пол. Atanazy Raczyński).

У 1873 році в пам'ять про три переможні військові походи була споруджена колона Перемоги, перед урочистим відкриттям якої була закладена Зігесаллее, що вела до пам'ятника. На західній стороні площі розташовувалася Кролль-опера, в північно-західній частині — будівля генерального штабу, а в північній частині — палаци посольського кварталу Альзенфіртель, один з яких зберігся досі й використовується швейцарським посольством.

У 1901 році перед будівлею Рейхстагу був встановлений національний пам'ятник Бісмарку роботи Рейнгольда Бегаса, у зв'язку з чим вигляд площі знову змінився: з'явилася бруківка та круглий газон з кількома доріжками, які вели до колони Перемоги, що стояла посередині. У 1904 і 1906 роках вигляд площі змінили: встановлені пам'ятник військовому міністру Альбрехту фон Роону та мармуровий пам'ятник генерал-фельдмаршалу Мольтке. Всі три пам'ятники в 1938 році були перенесені з тодішньої Кенігсплац на площу Велика Зірка, в північній частині якої вони і знаходяться до сьогодні, вже на нових постаментах.

У період Веймарської республіки (1926—1933) площа носила свою сучасну назву, нагадуючи про ліквідацію монархії в Німеччині. З приходом до влади націонал-соціалісти дали площі колишню назву Королівської площі. Республіканська назва повернулася до площі після падіння третього рейху в 1948 році.

В ході останніх боїв Другої світової війни Рейхстаг і прилегла до нього площа були сильно зруйновані. Після війни площа опинилася на території західного Берліна. Берлінська стіна, зведена в 1961 році, проходила в декількох метрах за Рейхстагом. За часів розділеного Берліна площа Республіки втратила своє центральне значення, перетворившись на луг, який користувався успіхом як місце для відпочинку і в особливості приготування шашлику в жителів Західного Берліна турецького походження. Частина площі використовувалася під парковку і майданчик для навчання водінню.

У ніч з 2 на 3 жовтня 1990 року на честь об'єднання Німеччини на площі Республіки був піднятий прапор Єдності, ймовірно, найбільший прапор ФРН розміром 6 на 10 м.

У 19961997 роках у зв'язку з реконструкцією урядового кварталу Берліна проводився міжнародний архітектурний конкурс, в двох етапах якого взяли участь понад 300 проектів, а перемогли два проекти ландшафтних архітектурних бюро з Берліна (проект площі Республіки) і з Золотурна (проект парку в закруті Шпрее). Проекти були реалізовані у 1998—2009 роки.

Література[ред.ред. код]

  • Wolfgang Ribbe, Jürgen Schmädicke: Kleine Berlin-Geschichte, Stapp-Verlag, Berlin 1994, ISBN 3-87776-222-0
  • Heinz Ohff und Rainer Höynck (Hrsg.): Das BerlinBuch, Stapp-Verlag, Berlin 1987, ISBN 3-87776-231-X
  • Berliner Plätze von Hans-Werner Klünner, Fotografien von Max Missmann, Nicolaische Verlagsbuchhandlung Beuermann GmbH, Seiten 76-79, Berlin 1996; ISBN 3-87584-610-9

Посилання[ред.ред. код]