Площа Ринок (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Площа Ринок
Івано-Франківськ
Міська ратуша на площі Ринок

Міська ратуша на площі Ринок
Історичні відомості: колишні назви
вулиця 17 Вересня
Загальні відомості
Протяжність 120 м х 80 м
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі у міській ратуші працює краєзнавчий музей
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Площа Ринок — центральна площа в Івано-Франківську, історичне серце міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.

Європейська традиція[ред.ред. код]

За європейською традицією будування міста із магдебурзьким правом передбачала, що квадратова площа довкола ратуші — іменувалася площею Ринок, а по периметру щільно забудовувалась будинками. Висота будинків не повинна була перевищувати два (пізніше три) поверхи, а ширина мала бути в межах трьох–чотирьох вікон. На жаль, сьогодні традиція містобудування, а разом з нею і гармонія архітектурного ансамблю площі Ринок порушені деякими високими будинками (від чотирьох до шести поверхів), що зведені на місці старих.

Нумерація будинків велась від одного з кутів площі по периметру. Так було і в Станіславові (нині — Івано-Франківську) протягом століть. В часи радянського панування кожна сторона площі одержала свою назву. Лише північна була названа вулицею Ринок. Перейменування вулиці 17 Вересня з південної сторони площі на площу Ринок є намаганням повернутись до історичної назви і структури площі.

Історія[ред.ред. код]

Площа Ринок в минулому

Саме із площі Ринок та ратуші розпочалося містобудування Станиславова.

У 1675 році в історично-географічному центрі міста-фортеці замість дерев'яного спостережного пункту було збудовано тимчасове приміщення першої ратуші, яка використовувалася як військово-пожежний спостережний пункт міста. В той час під площею, — від ратуші до всіх військових споруд, — розходилася по місту система підземних переходів і запасних виходів. В зруйнованому вигляді вони збереглися і до наших часів.

На площі Ринок тричі на рік проводилися великі ярмарки: починалися 7 травня, 8 вересня та 28 листопада і тривали, зазвичай, чотири тижні. Сповіщав про початок і закінчення ярмарку ратушний дзвін. На станіславську ярмарку приїжджали не тільки з навколишніх сіл та міст, — тут можна було почути німецьку, італійську, французьку, чеську, словацьку, угорську, татарську, турецьку, російську, білоруську, шведську та інші мови. Один-два рази на тиждень спеціально призначені люди перевіряли ваги та інші вимірювальні прилади в шинках та у перекупок і в ратуші ставили відповідні клейма. Без такого клейма торгівля заборонялася. Навколо ратуші знаходилось багато крамниць, лотків, складів. Так, у переписі Станіслава у 1720 році містяться відомості про 27 крамниць.

Після турецької облоги дерев'яну ратушу розібрали і в 1695 році завершили будівництво нової споруди ратуші. Архітектор Кароль Беное поєднав стрілчасті вежі із кроквяним склепінням поверхів у формі хреста. Його рамена чотирма кінцями виходили до кутів ринку і чотирьох сторін світу. Від цього часу в ній засідав магістрат, відбувалися суди та приймалися найважливіші рішення. В ратуші лавники під керівництвом війта розглядали судові справи, а засуджених до смертної кари страчували на ринковій площі.

З усіх судових вироків смертної кари у XVII столітті один було винесено жінці за чарівництво. Насправді її було покарано за розбещення юнаків, але через відсутність відповідної статті її було обвинувачено у чарівництві й засуджено до спалення. У Станіславі це був єдиний випадок аутодафе.

Саме суд лавників карав на смерть карпатських опришків, що перебували у підземеллях ратуші, а перед тим — у будинку на вулиці Старозамковій. Остання прилюдна розправа відбулася 25 квітня 1754 року: на площі Ринок був страчений сподвижник і наступник Олекси ДовбушаВасиль Баюрак. Передсмертним проханням приреченого було пограти на гуцульській сопілці. Це запам’ятав і зафіксував очевидець тих подій польський поет Францішек Карпінський, якому на той час було тринадцять років. У 1992 року з нагоди Дня Незалежності України за ініціативою професора Володимира Грабовецького на ратуші було встановлено меморіальну дошку Василеві Баюраку.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Західна сторона площі Ринок

Колись, під галереєю ратуші з південного боку була встановлена фігура єврея із бляхи, — він тримав у руках велику хлібину з написом «один грош». Це означало наскільки був дешевий хліб у Станіславі.

У міській газети «Кур'єр Станиславовський» за 15 січня 1905 року містилася така публікація про розміри площі Ринок:

« Загальна площа — 9667 квадратних метрів. На ній може розміститися все населення Станіславова з розрахунку чотири людини на квадратний метр — 34636 осіб.  »

У 1905 році населення міста нараховувало 33077 осіб.

У 2000 році, в рамках реконструкції площі Ринок, було споруджено фонтан, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть. Цей символ початково мав форму яйця, зі шкаралупи якого витиналися пагони рослин. З часом металічні «пагони» зламалися й залишилася лише кам'яна частина. У 2004 році монумент опинився в епіцентрі політичного скандалу. Дотепні івано-франківці оголосили його пам'ятником яйцю, яке жбурнули у Віктора Януковича, тоді кандидата у президенти[1]. Михайло Ганницький, автор статті «Життя після яйця» («Газета по-київськи» за 24 вересня 2005 р.), вирішив прикрасити своє творіння, а саме — написати те, що так хотіли б побачити читачі. Під фотографією до статті (зображений пам'ятник яйцю в Івано-Франківську) був підпис: рос. «Інцидент увековечен: франковцы поставили памятник ТОМУ яйцу». Звичайно, якби це було правдою: от кумедні франківці, кинули в Януковича яйцем і зразу поставили пам'ятник на честь цієї визначної події. Але от яйце те стоїть уже більше 15 років, і задумувалось як символ зародження життя (звідти ще колись така гарна квіточка «вилуплювалась»), а не як те яйце. Пам'ятник яйцю в Івано-Франківську — єдиний в Україні[2].

Сучасність[ред.ред. код]

«Рінґ-пляц» в Івано-Франківську
Будинок після реставрації

Довгий час площа Ринок була адміністративно-економічно-культурним центром Станіслава. Щоправда, сьогодні вона залишилася тільки культурним центром міста, — однак, тут відбуваються більшість розважальних заходів в Івано-Франківську: виставки, конкурси, святкові концерти, фестивалі.

Зараз на площі Ринок, ближче до катедрального собору, знаходиться кіоск центру туристичної інформації, де можна придбати свіжу пресу, мапи, календарі, журнали, різні матеріали на краєзнавчу і туристичну тематику. Тут також встановлено велике світлове табло з детальною схематичною картою міста.

У 2012 році, до 350-річчя міста, проведено комплекс ремонтно-реставраційних робіт кварталу будинків на площі Ринок, — в рамках так званого трасування історичних меж Станіславівської фортеці[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]