Площа Ринок (Броди)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Ринок
Броди
Вигляд на Площу Ринок від Червоного кляштора
Вигляд на Площу Ринок від Червоного кляштора
Місцевість Місто
Колишні назви
площа Ринок, площа Богдана Хмельницького
австрійського періоду (українською) Рінґпляц
австрійського періоду (німецькою) Ringplatz
польського періоду (польською) plac Rynek
радянського періоду (українською) площа Богдана Хмельницького
радянського періоду (російською) площадь Богдана Хмельницкого
Загальні відомості
Поштові індекси 80600[1]
Транспорт
Найближчі залізничні станції Броди
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Тарасові Шевченку
Державні установи Бродівська РДА, Бродівська міська рада, Бродівська Районна Рада
Поштові відділення ВПЗ «Броди» (пл. Ринок, 15)[1]
Аптеки ветеринарна аптека
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Пло́ща Ри́нок — центральний майдан у місті Броди, Львівської області, закладений наприкінці XVI століття і навколо якого розпочалося формування (забудова) центральної частини міста Броди. Звідси починаються головні вулиці міста.

Історія[ред. | ред. код]

При плануванні та у забудові тогочасних Бродів у 1630-1635 роках італійським архітектором Андреа дель Аква та військовим інженером Гійомом де Бопланом була використана модель «ідеального міста-фортеці». Планувальна особливість Бродів полягала у розташуванні двох ринкових площ в середмісті. Розміри обох становили 130×160 метрів. Східний ринок був частково реконструйований під парк Райківка (теперішній Майдан Свободи). Центральна частина західного ринку була забудована торговими рядами з акровими підсіннями та купецькими коморами. Торгові ряди з арковими прорізами збудовані на зразок «краківських сукенниць» (народна назва — «філяри»), в другій половині XVII століття. Між рядами проходили вулиці, які мали окремі назви, в залежності від товару, яким там торгували. Наприклад, вулиця Шкірна — одна з вуличок, що проходила поміж центральної забудови площі Ринок. Тут містилися ряди, де торгували шкірою.[2] Окрім мурованих торгових рядів, на бродівському Ринку були й тимчасові дерев’яні рундуки (криті прилавки для роздрібної торгівлі).[3]

Житлова забудова площі мурованими кам'яницями розпочалося у 1640 році. Переважно це були двоповерхові кам'яниці перший поверх яких використовувався під крамниці, а другий — під житло. У середині XIX століття в межах площі Ринок налічувалося близько 200 мурованих кам'яниць.[4]

Східна і західна сторони площі Ринок були забудовані давнішими будинками з трикутними дахами. Домінуючою спорудою південної сторони були руїни костелу і кляштору домініканців. Бродівський монастир домініканців був скасований цісарським Декретом від 21 грудня 1783 року. Після чого домініканський костел перебудували під шпиталь, а кляштор передали Сестрам милосердя, які використовували його як сиротинець. Після від’їзду у 1801 році з міста Сестер милосердя до Залізців, частину приміщень кляштору передали нормальній школі, яку заснували в Бродах 1784 року (тепер на цьому місці розташований універмаг (вулиця Залізнична, 6). У цій школі навчався Юзеф Коженьовський. 1817 року для нормальної школи збудували нове приміщення в дільниці Підзамче. Ця школа проіснувала до закінчення другої світової війни. Останніми її учнями були студенти торгівельної школи часів німецької окупації.

Північна сторона площі Ринок була забудована новими привабливими кам’яницями, серед яких дім торгово–кредитної фірми «Йоган Гауснер і Вінцентій Віоланд» був найкращий. Цей банківський дім обслуговував клієнтів, які здійснювали операції як на заході, так і на сході. Успішний розвиток фірми та нагромаджений капітал підштовхнули банкірів відкрити свою філію у Львові. Для цього вони у 1806—1807 роках придбали парцелі колишньої юридики Коссаківських на лівому березі річки Полтви. Згодом на її частині упродовж 1809—1821 років, споруджений будинок Гаузнерівський, що зберігся донині. У бродівському Гаузнерівському будинку час від часу зупинялися члени цісарської родини. Так, у 1817 році імператор Франц, стоячи на балконі цього будинку, дивлячись на тисячі єврейських хутряних шапок та начільних пов’язок весело сказав: «Тепер я вже знаю, чому мене називають царем Єрусалиму».

Майже вся площа Ринок була знищена в роки другої світової війни. Залишки будівель були перебудовані за радянських часів, і втратили свій первісний вигляд.[5] Після повоєнної відбудови міста тут утворився значний незабудований простір, площі дали ім’я Богдана Хмельницького, на честь українського військового, політичного та державного діяча, гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького. У 1991 році було повернено історичну назву — площа Ринок.

Добре збереженими будівлями є приміщення Бродівської міської ради (XVIII століття) та будівля міської пошти (1912 року).

16 вересня 2018 року у сквері, що на площі Ринок встановлено скульптуру Богородиці. Автори пам'ятника — творчий колектив «Майстерня Оврах». Загальна висота скульптури — 9 метрів. Відкриття та освячення скульптури Богородиці відбулося у рамках святкування дня міста.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ «Броди». www.ukrposhta.com. Процитовано 2019-10-13. 
  2. Колишня вулиця Шкірна, Броди. www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-07-22. 
  3. Площа Ринок, Броди. www.lvivcenter.org. Процитовано 2019-01-30. 
  4. Площа Ринок, Броди. www.lvivcenter.org. Процитовано 2019-01-30. 
  5. Північно-східна частина площі Ринок, Броди. www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-07-22. 
  6. План міста Броди із замком |. www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-07-22. 
  7. Brody Town Cadastral Map 1844 // Gesher Galicia Map Room. maps.geshergalicia.org. Процитовано 2018-07-22. 

Джерела[ред. | ред. код]