Пльос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пльос
Плёс
Coat of Arms of Plyos (Ivanovo oblast) (1779).png Flag of Plyos (Ivanovo oblast).png
Герб Прапор
Город Плёс.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Муніципальний район Приволзький район
Код ЗКАТУ: 24220504000
Код ЗКТМО: 24620104001
Основні дані
Час заснування: 1410 р.
Перша згадка: 1141 р.
Населення 1893 осіб (2016)
Поштові індекси 155555
Телефонний код +7 49339
Географічні координати: 57°27′ пн. ш. 41°30′ сх. д. / 57.450° пн. ш. 41.500° сх. д. / 57.450; 41.500Координати: 57°27′ пн. ш. 41°30′ сх. д. / 57.450° пн. ш. 41.500° сх. д. / 57.450; 41.500
Висота над рівнем моря 54 м
Водойма Волга
Найближча залізнична станція Пльос
Влада
Веб-сторінка plyos-adm.ru
Міський голова Карімов Тімербулат Олегович
Карта
Пльос (Росія)
Пльос
Пльос

Пльос у Вікісховищі?

Пльос (рос. Плёс) — місто1925[1]) в Росії, у складі Приволзького району на півночі Івановської області. Розташоване на правобережних горбах Волги (Горьківське водосховище), у гирлі річки Шохонки, на відстані 18 км від Приволзька та 71 км від Костроми[2]. Найвища точка міста — 54 м над рівнем р. Волги.

Населення — 1893 осіб (2016 р.). Один з головних туристичних центрів області. Промислові підприємства відсутні.

Назва міста походить від рос. плёс («широке місце річки», «плесо»). Волга тут і справді не петляє, а тече прямо, і саме ця природна особливість сприяла заснуванню міста.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка місцевості з назвою «Пльос» належить до 1141 року: «Новгородський літопис» пише, що там спіймали посадника Якуна Мирославича, що втік від гніву новгородців у Суздаль, до двору князя Юрія Долгорукого. Точна дата заснування Пльоської фортеці невідома. Під час нашестя Батия вона була зруйнована, але місто продовжило існування. У 1408 році, коли син Дмитра Донського князь Василь І, перебуваючи у Костромі під час нападу татар на Москву, повелів звести тут укріплену митнично-сторожову заставу. Вибір місця пояснювався вигідним розташуванням: відкритий водний простір на плесі Волги уможливлював побачити противника з великої відстані.

Близько 1469 року місто відвідав Афанасій Нікітін, який згадав його в своїх дорожніх нотатках «Ходіння за три моря»[3].

У 1778 році Пльос стає повітовим містом Костромського намісництва. З 1796 року — заштатне місто Нерехтського повіту Костромської губернії. У Пльосі були полотняні фабрики, дві солодівні, дві броварні, 10 кузень, казенний соляний склад, крамниці. Звідси возили рибу до царського столу. У 1812 році Пльос став одним з центрів формування загонів костромського народного ополчення. Промисловість в Іваново-Шуйському районі розвивалася швидкими темпами, і аж до 1871 року, до побудови залізниці «Іваново-Кінешма» Пльос був основним портом на Волзі для всього текстильного району.

Відтоді Пльос втрачає своє торгівельно-промислове значення і перетворюється на маленьке провінційне містечко, стаючи місцем відпочинку і творчості.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Населення Зміна
1814 1362
1826 1681 +23.4%
1848 2330 +38.6%
1856 2400 +3.0%
1861 2793 +16.4%
1897 2200 −21.2%
1931 2100 −4.5%
1939 3600 +71.4%
1959 4000 +11.1%
1979 3509 −12.3%
1989 3615 +3.0%
1992 4000 +10.7%
1996 3800 −5.0%
1998 3600 −5.3%
2001 3400 −5.6%
Рік Населення Зміна
2001 3400
2002 2790 −17.9%
2003 2800 +0.4%
2005 2700 −3.6%
2006 2600 −3.7%
2007 2600 +0.0%
2009 2541 −2.3%
2010 2340 −7.9%
2011 2300 −1.7%
2012 2248 −2.3%
2013 2196 −2.3%
2014 2089 −4.9%
2014 1984 −5.0%
2016[4] 1893 −4.6%
2017 1796 −5.1%

Освіта[ред. | ред. код]

У місті діють: дошкільний освітній заклад (дитячий садок «Радуга»), середня школа, коледж бізнесу і туризму, дитяча школа мистецтв (музика, образотворче мистецтво), відділ спортивної школи (лижі), дитяча туристська база.

Релігія[ред. | ред. код]

Російська православна церква[ред. | ред. код]

У місті збереглось кілька храмів:

  • церква Воскресіння Христова (1817);
  • дерев'яна Воскресенська церква (1699), перенесена в 1982 році з села Білюково Ільїнського району Івановської області;
  • Троїцька церква (1808);
  • Введенська церква (1828);
  • Успінський собор (1698);
  • церква Святої Варвари (1821);
  • Преображенська церква;
  • дерев'яна церква Архистратига Михаїла (1825), перенесена з села Антоново Приволзького району Івановської області

Висота найвищої дзвіниці (Варваринської) становить 35 м, висота дзвіниці Воскресенської церкви — 32,5 м, Троїцької церкви — 32 м, Успінського собору — 25 м. Кут нахилу дзвіниці Варваринської церкви — 10 градусів[5].

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

У 2010 місто включено в перелік історичних поселень федерального значення.

Музеї і виставкові зали

У 1982 році в Пльосі створений Пльоський державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник, що об'єднує зараз три експозиції:

У місті існують і приватні музеї: Музей давньоруської сім'ї, Музей первісного рибальства, Будинок-музей О. І. Тимофеєва. Роботи сучасних художників можна побачити у виставковій залі «Спільноти пльоських художників»[8]. У місті також існують галерея Л. Г. Ніколаєва і арт-студія В. Панченка[9].

Пам'ятники і монументи
  • 5 червня 2010 року відбулася церемонія відкриття після реставрації пам'ятника Ісааку Левітану (скульптор Н. В. Дидикін, архітектор В. Л. Новиков), приурочена до 600-річчя Пльоса[10].
  • Пам'ятник князю Василю I, засновнику другої пльоської фортеці, автор С. С. Альошин.
  • Скульптура «Кішка», автор О. І. Ілларіонов. Прообразом скульптури стала кішка художника Віталія Панченка на кличку Муха, яка трагічно загинула, захищаючи своїх кошенят від собак[11].
  • Скульптура «Дачниця». Припускається, що її прообразом стала художниця Софія Кувшинникова, супутниця Левітана[12].

Культура[ред. | ред. код]

Фестивалі[ред. | ред. код]

  • З 2006 року щоліта в Пльосі проводиться щорічний російський фестиваль моди «Плёс на Волге. Льняная палитра»[13].
  • З 2007 року в місті щороку проводиться Міжнародний кінофестиваль «Дзеркало» імені Андрія Тарковського.
  • З 2008 року в Пльосі проходить Левітанівський музичний фетиваль.
  • З 2015 року в Пльосі проводиться Дачний фестиваль імені Шаляпіна[14]. Художній керівник фестивалю — Народний артист Республіки Башкортостан Аскар Абдразаков[15].
  • З 2017 року Пльос приймає програму Московського Великоднього фестивалю[16].
  • З 2017 року щоліта в місті проводиться Пльоський спортивний фестиваль[17].
  • З 2017 року в місті проводиться Пльоський анімаційний фестиваль[18].
  • 2018 рік був оголошений «Роком Італії в Пльосі»[19]. Проект, реалізований за підтримки Посольства Італії в Москві і Міністерства культури Російської Федерації, тематично об'єднав великі події в Пльосі в 2018 році: Московський Великодній фестиваль, Дачний фестиваль імені Шаляпіна, Пльоський спортивний фестиваль, Пльоський анімаційний фестиваль[20].

У кінематографі[ред. | ред. код]

У місті розташований Будинок творчості Спілки театральних діячів Російської Федерації. У Пльосі, зокрема, знімали значну частину сцен фільму «Майже смішна історія». У кадр потрапило багато кутків міста.

Адміністрація[ред. | ред. код]

1 жовтня 2015 року головою Ради Пльоського міського поселення одностайно був обраний мільярдер Тімербулат Карімов[21][22][23]. Після обрання Карімов заснував некомерційну організацію «Корпорація розвитку Пльоса», що має інвестувати в розвиток поселення[24][25]. Першим проектом нової організації стало створення нового генерального плану міста[22][26], покликаного розв'язати транспортні проблеми Пльоса[25].

Видатні люди[ред. | ред. код]

У Пльосі бували і працювали художники Ілля Рєпін, Федір Васильєв, Олексій Саврасов, Борис Пророков, Микола Жуков, Мануїл Аладжалов, Сергій Виноградов, Олексій Корін. Найбільш пов'язаний з Пльосом Ісаак Левітан, який написав тут багато зі своїх головних полотен («Вечір. Золотий Пльос», «Після дощу. Пльос», «Свіжий вітер. Волга» та інші).

У 1910 році в Пльос уперше приїхав Федір Шаляпін, який надалі в 1912 році викупив в околицях міста пустовщину Хмєльниці і побудував там у 1914 році дачний будинок (націоналізований у 1918 році)[27].

У 1960 році в Пльосі побував і створив кілька живописних витворів Юрій Межиров, надалі народний художник Росії. З 1985 року в місті мешкає художник Віталій Панченко (нар. 1961), який організував арт-студію, де розмістив колекцію власних робіт, і який очолює творчу спілку «Сообщество плёсских художников»[28][29]. У 1989 році в Пльосі оселився художник Лев Ніколаєв (нар. 1958), що створив художню галерею з власними роботами[30][31]. З 2006 року в місті проживає заслужений художник Росії Олександр Тимофеєв (нар. 1941), який відкрив у власному будинку музей своїх робіт з кольорового скла й акварелі[32].

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Plyos.JPG
Круиз по волге (84).JPG
Plyos teplohodi.jpg
Ansicht von Pljos-Jun-2012.jpg
Plyos Volga.jpg
Вид на Пльос і Волгу з Соборної гори Вид на Волгу і гирло Шохонки Теплоходи біля Пльоса Вид на церкву Св. Варвари Пльос. Вид на Волгу

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980. — С. 122.
  2. Большая советская энциклопедия, 3-е изд. Т. 20. Плата — Проб / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Сов. энциклопедия, 1975. — 608 с.
  3. Хожение за три моря Афанасия Никитина. — Л., 1986. — С. 57.
  4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года
  5. Путеводитель. Плёс. Потаённая Россия. Процитовано 2018-04-05. 
  6. Дом-музей И.И.Левитана. Плёс. Процитовано 2018-04-05. 
  7. Музей пейзажа. Плёс. Процитовано 2018-04-05. 
  8. Сообщество плесских художников. ples-art.narod.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  9. Виталий Панченко, художник. panchenkoart.narod.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  10. К 600-летию Плеса отреставрирован памятник Левитану. Interfax.ru. 2010-06-05. Процитовано 2018-04-05. 
  11. Кошка Муха // Плесский Вестник. — 2012. — № 16 (4). — С. 5.
  12. Скульптура «Дачница». Культурный туризм. Процитовано 2018-04-05. 
  13. IV Российский фестиваль моды "Плес на Волге. Льняная палитра" город Иваново. Предприятия Иваново. Процитовано 2018-04-05. 
  14. Дачный фестиваль имени Шаляпина. www.plesdachfest.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  15. Дачный фестиваль имени Шаляпина. plesdachfest.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  16. Московский Пасхальный фестиваль. Официальный сайт обновлен (ru). Московский Пасхальный фестиваль. Процитовано 2018-10-11. 
  17. II Плёсский спортивный фестиваль. www.pliossportfest.ru. Процитовано 2018-10-11. 
  18. Плёсский анимационный фестиваль. plesmult.ru. Процитовано 2018-03-20. 
  19. Год Италии в Плёсе станет культурным событием мирового уровня - Ростуризм. www.russiatourism.ru. Процитовано 2018-10-11. 
  20. Плёсское городское поселение - официальный портал. gorodples.ru. Процитовано 2018-10-11. 
  21. Корпорация развития Плёса уже начала украшать городскую новогоднюю ёлку. ivanovonews.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  22. а б Каким станет Плёс в ближайшем будущем?. www.vlad.aif.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  23. Председателем Шуйской гордумы избран Дмитрий Платонов. Архів оригіналу за 2016-03-16. Процитовано 2018-04-05. 
  24. Миллиардер Тимербулат Каримов избран председателем Совета Плесского городского поселения. Архів оригіналу за 2018-04-06. Процитовано 2018-04-05. 
  25. а б Корпорация Плёса готовит схему. cursiv.ru. Процитовано 2018-04-05. 
  26. Проект нового генерального плана Плёса будет представлен в первом полугодии 2016 года. Процитовано 2018-04-05. 
  27. Солнцева А. Иногда образцово поданный обед играет огромную роль в истории // Московские новости. — 2014. — № 664 (4). — ISSN 0443-1243.
  28. Юбилейная выставка Виталия Александровича Панченко "Другой берег". Plyos.org. Процитовано 2018-08-19. 
  29. Амелина А. (2017-07-27). Кистью по полотну Плёса. «Наше слово». Процитовано 2018-08-19. 
  30. Картинная галерея художника Льва Николаева. nikolaevgallery.com. Процитовано 2018-08-19. 
  31. Чистов А. (2013-05-21). Лев Николаев. Четыре тысячи картин. Плёсский вестник. Процитовано 2018-08-19. 
  32. Заслуженный художник России Александр Иванович Тимофеев. Art-Timofeev.ru. Процитовано 2018-08-19. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]