Пневмоударне буріння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пневмоударне буріння (рос. бурение пневмоударное, англ. air percussion drilling; нім. Druckluftschlagbohren, pneumatisches Schlagbohren) — різновид ударно-обертального буріння з використанням бурильного молотка (пневмоударника).

Пневмоударниками бурять вибухові свердловини глибиною до 40—50 м і діаметром 80—150 мм, а з розширювачами — до 250—300 мм. При геологорозвідувальних роботах застосовують пневмоударники з більшою масою бойка, що підвищує коефіцієнт передачі удару через колонковий снаряд. Діаметр цих свердловин 76-151 мм, глибина до 200—500 м. При бурінні глибоких нафтових і газових свердловин, а також гідрогеологічних свердловин діаметром 180—250 мм використовують спеціальні пневмоударники, які працюють при високому тиску повітря. Пневмоударне буріння ефективне в породах з коефіцієнтом міцності за М. М. Протодьяконовим понад 8.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000. — с.360. ISBN 966-7327-52-3
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
  • Тимошенко В. М., Лях М. М. , Савик В. М. Бурові споруди, їх монтаж та експлуатація. — Полтава: ПолтНТУ, 2008, — 105 с.
  • Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.