Побєдоносцев Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Побєдоносцев Юрій Олександрович
Меморіальна дошка
Меморіальна дошка
Народився 20 лютого 1907(1907-02-20)
Москва
Помер 8 жовтня 1973(1973-10-08) (66 років)
Баку
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Московський авіаційний інститут
Галузь ракетобудування
Заклад Московський державний технічний університет імені Баумана
Ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: конструктор ракетної техніки
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія Заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Побєдоносцев Юрій Олександрович — радянський вчений, конструктор ракетної техніки.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1922-го по 1924-й навчався у ППК. Брав участь у створенні мінометів II-ї світової війни (М8, М13, М31) «Катерина», зробив великий внесок у теорію горіння пороху в камері ракетного двигуну встановивши критерій стійкості горіння, відомий як «критерій Побєдоносцева». З 1941-го по 1950-й рік працював в МВТУ: спільно з С. П. Корольовим заснував кафедру «Балістичні ракети». Доктор технічних наук (1949), професор та член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики (1968).

Автор праць з внутрішньої балістики твердопаливних ракетних двигунів та інших напрямків ракетобудування.

Посилання[ред. | ред. код]