Пов'язка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пов'язка — медична маніпуляція, при якій накладають найчастіше марлевий бинт на хворе місце чи травмовану ділянку (наприклад, рану і т. ін.).

Десмургія — розділ хірургії, який вивчає види пов'язок, покази та протипокази до застосування та методи їх накладання, догляду.

Для пов'язки використовують марлевий бинт, еластичний бинт (розмовне помилкове «бандаж»), марлеві серветки, коли необхідно — вату. Додатково можуть використовувати різні розчини антисептиків та лікувальних речовин, пластир, клеол, гіпс, пластикати, «медична косинка», механічні пристосування (наприклад, шини).

Класифікація[ред. | ред. код]

За метою:

  • стискальні (стискувальні, тиснучі, давлячі, тугі, компресійні[1])
    • гемостатичні
  • фіксуючі (закріплюючі, зміцнювальні)
    • захищальні (захисні)
    • корегуючі
    • витягувальні
  • іммобілізуючі (знерухомлюючі)
  • оклюзійні[2]
  • поєднані


За твердістю матеріалу, яким накладають пов'язку:

  • М'які
  • Тверді (і такі, що затвердівають)


За ділянкою, на яку накладають пов'язку:

  • На голову:
    • вухо (-а)
    • око (-чі)
    • щелепу
    • волосяну частину голови
  • На шию
  • На кінцівки:
    • верхні
    • нижні
  • На плечовий пояс
  • На грудну клітку
  • На черевну стінку
  • На таз та промежину


За методою накладання:

  • циркулярна (лат. fascia circularis, кругова)
  • спіралеподібна (лат. fascia spiralis, «спіральна»)
  • повзуча (лат. fascia serpences, гвинтоподібна)
  • хрестоподібна (восьмиподібна)
  • колосоподібна («колосок»)
  • черепашоподібна (черепашка, «черепашача»)
  • поворотна
  • специфічна (лат. fascia specifica, особлива)

Правила бинтування[ред. | ред. код]

  • Необхідно надати зручного положення пацієнту із можливістю накласти відповідну пов'язку
  • При накладанні пов'язки контролювати доступним методом загальний стан постраждалого (пораненого, хворого)
  • Пов'язка починається і закінчується фіксуванням (при бинтуванні - фіксувальним обертом)
    • пов'язку завжди починають фіксувальним обертом
    • закінчують пов'язку фіксуванням (при бинтуванні - фіксувальним обертом)
  • Бинтування проводять від периферії до центру (кінцівки), від вужчого до ширшого місця, більшість за рухом годинникової стрілки
  • Пов'язку накладають двома руками: однією розкочують бинт, іншою асистують (наприклад, розправляють пов'язку); інколи потрібен помічник
  • При накладанні пов'язки стараються створювати рівномірний натяг (при бинтуванні - бинт розкочують на поверхні бинтування не відриваючись від неї)
  • При бинтуванні - кожен наступний оберт бинта може: покривати попередній на 1/2 або 2/3 його ширини, або залишати проміжки між обертами не більше 1/3 ширини бинта

Пов'язка при пораненні[ред. | ред. код]

У критичних ситуаціях, бинти можна замінити підручними засобами: хустина, сорочка, хустинка, бандана, рушник, тощо. Речі ці не стерильні, але ними можна користуватися, якщо пропрасувати з обох боків гарячою праскою, потримати над вогнем[джерело?].

При наданні допомоги потрібно дотримуватися таких правил:

  • вимити руки з милом і, якщо можливо, протерти кисті рук спиртом, горілкою; кінчики пальців змастити йодом,
  • підготувати матеріал для перев'язки,
  • зняти або розрізати одяг, щоб відкрити рану,
  • витерти серветкою кров навколо рани, краї рани обробити йодом.
  • ділянку накладання прикривають серветкою чи марлею (стерильними), потім, якщо необхідно — вату, фіксують бинтом.

Бинтування виконують у напрямку знизу вгору і з середини назовні. При бинтуванні кінцівок роблять перегини.

Не можна промивати рану будь-яким розчином, тому що інфекція зі шкіри попадає в глибокі частини рани. Якщо рана забруднена землею, трісками, вугіллям, можна обережно чистою марлею зняти бруд.

Пов'язка має бути накладена щільно, але не дуже туго, і закріплена так, щоб бинт не сповзав і не розмотувався. Витки бинта не повинні утворювати кишень, вони накладаються один на один у вигляді черепиці, закриваючи половину ширини попереднього витка (крім другого оберта). Розкочуючи бинт, його головку потрібно тримати в правій руці, а лівою притримувати розгорнутий кінець. Таким чином, витки бинта спрямовують майже завжди зліва направо. На початку бинтування і в кінці його роблять закріплюючи витки бинта. При першому оберті бинта потрібно перегнути його кінець і прихопити другим обертом, який накладається на перший, тоді бинт буде закріпленим. Кінець бинта можна закріпити шпилькою або розірвати кінець бинта вздовж на дві стрічки і зав'язати їх.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Техніка накладання компресійної пов'язки
  2. Медичні маніпуляції в алгоритмах посібник, 2000 р.- С.98

Джерела[ред. | ред. код]

  • Хірургія: підручник / Б.П. Лисенко, В.Д. Шейко, С.Д. Хіміч та ін.. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010. — 712 с. ISBN 978-617-505-003-3 (С.155-166)
  • О. М. Кіт, О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 494 с. ISBN 966-7364-92-5 (С.202-206, 208, 210-222)
  • Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник. — 4-е вид., випр. і доповн. — Київ: Вища шк., 1992. — 581 с.:іл. ISBN 5-11-003837-6 (С.89-113 )
  • Навчальний посібник. Білик Л. С. та інш. Медичні маніпуляції в алгоритмах посібник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.— 323 с. (2000 р.- С.97-98, 112-113) ISBN 966-673-057-X

Посилання[ред. | ред. код]