Перейти до вмісту

Повернись живим

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БО «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»
АбревіатураCBA(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гасло«Гуртуємося! Б'ємося! Перемагаємо!»
ТипБлагодійна організація (Благодійний фонд)
Засновано2014
Країна Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняКиїв
Дніпро
ДиректорТарас Чмут
Штат працівників▲78 осіб (2025)
Дохід▲8 369 709 500 ₴ (2025)[2]
Код ЄДРПОУ39696398 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: www.savelife.in.ua

Нагороди
Народний Герой України

CMNS: Повернись живим у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Поверни́сь живи́м» (скор. «ПЖ») — один з найбільших благодійних фондів допомоги Силам оборони України, громадська організація, яка сприяє посиленню сфери безпеки та оборони України[3].

Мета організації — зробити Сили оборони України ефективнішими, спроможнішими системно протистояти ворогові. Задля збереження життя українських військових Фонд закуповує обладнання, зокрема тепловізійну оптику, квадрокоптери, автомобілі, засоби захисту, зв'язку та розвідки. Інструктори «Повернись живим» займаються підготовкою саперів, операторів БПЛА, артилеристів і снайперів, навчають домедичній допомозі. З травня 2014 року по квітень 2024-го фонд зібрав понад 11 мільярдів гривень на допомогу Силам оборони України та підготував понад 10 тисяч висококваліфікованих військових фахівців[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування та перші роки: 2014–2017

[ред. | ред. код]

Ініціативу «Повернись живим» у травні 2014 року заснував IT-спеціаліст із Києва Віталій Дейнега[5][6]. Допомога військовим розпочиналася із закупівлі бронежилетів, на яких наносили імена спонсорів та напис «Повернись живим»[7]. Протягом першого місяця команда волонтерів обрала спеціалізацію роботи — закупівлю тепловізорів[8], високотехнологічних засобів розвідки та спостереження, які безпосередньо впливають на перебіг бойових дій і збереження життя військових.

30 травня 2014 року фонд доправив на передову перший тепловізор. Першими допомогу від «Повернись живим» отримали 80 ОДШБр та 95 ОДШБр[9], а згодом усі бойові бригади на лінії фронту. Станом на 2021 рік фонд надавав допомогу близько 100 бойовим частинам та підрозділам ЗСУ.

З середини травня 2014 року фонд започаткував ведення публічної звітності. Крім оптики, в 2014 році фонд забезпечив 40 авіабригаду авіаційними GPS-навігаторами[10], а протягом 2015 року передав радари на транспортний корабель «Горлівка», фрегат «Гетьман Сагайдачний», радіолокаційну систему на прикордонний сторожовий корабель «Донбас».

У 2015 році фонд оформили юридично.

У червні 2015-го інструктори «Повернись живим» почали навчати військових за напрямом «Саперна справа»[11], а у вересні — готувати артилеристів, танкістів[12]. У березні 2017 року фонд запустив навчальну програму з підготовки снайперів[13]. З літа 2021-го започаткував інструкторський напрям підготовки операторів БПЛА.

Розвиток організації: 2018–2021

[ред. | ред. код]

2018 року було створено ветеранський та аналітичний відділи і зареєстровано громадську організацію «Повернись живим!»[14].

У серпні 2019 року Фонд встановив на фронті перший мобільний комплекс спостереження власної розробки[15]. Комплекс дає змогу військовим із укриття цілодобово спостерігати за лінією фронту, виявляючи рух і дії підрозділів та ДРГ противника.

Повномасштабне вторгнення: з 2022 року

[ред. | ред. код]
Директор та аналітик Фонду на зустрічі з Головнокомандувачем ЗСУ

Після повномасштабного нападу росіян 24 лютого 2022 року фонд значно збільшив обсяги допомоги та взаємодії з військовими підрозділами. У 2022 році ПЖ став першою благодійною організацією в історії України, яка отримала ліцензію на закупівлю закордоном товарів подвійного та військового призначення, включно з летальним озброєнням[16].

З 24 лютого 2022 року робота фонду масштабувалася на всю Україну[17] (з 2014 до 2022 рр. фонд забезпечував бойові бригади, які тримали оборону в Луганській та Донецькій областях). Наразі фонд підтримує майже всі бойові частини, підрозділи Збройних сил, Сил безпеки та оборони[17].

З 2014 року до 23 лютого 2022 року фонд зібрав для армії понад 281 мільйон 611 тисяч гривень. За 60 днів від дня початку повномасштабного вторгнення Росії небайдужі перерахували для армії 3 мільярди 118 мільйонів 705 тисяч 697 гривень[18].

На початку вторгнення фонд визначив 7 пріоритетних напрямів[19] допомоги армії: тепловізійна та нічна оптика, технічні засоби розвідки та обробки інформації, транспорт, снайперське спорядження, засоби індивідуального бронезахисту, засоби зв'язку, командні пункти управління.

З 24 лютого через запит від військових та загальну ситуацію на передовій фонд почав закуповувати бронежилети[20]. За попередні роки роботи організація закупила понад 100 бронежилетів, за 2 місяці повномасштабного вторгнення — понад 17 000 бронежилетів та комплектів бронеплит із плитоносками.

З 24 лютого до 24 квітня 2022 року закуплено 3457 одиниць тепловізійної оптики, 2793 квадрокоптерів[21]. Також для Збройних сил придбано 126 безпілотних авіаційних комплексів. Придбано понад 17 тисяч засобів зв'язку, зокрема захищеного, та пристроїв, що посилюють його[22][23]. За перші 2 місяці повномасштабного вторгнення фонд передав різним частинам і підрозділам української армії 2310 ноутбуків та моніторів. Також «Повернись живим» забезпечує армію новими чи мінімально вживаними авто, щоб на їхній базі створювати мобільні групи. Наразі у війська передано 77 авто.

8 вересня 2022 року голова фонду — Тарас Чмут оголосив, що їм вдалося придбати 11 бронеавтомобілі LC79 APC-SH Fighter2 вартістю 2 321 000 €, що повністю відповідають вимогам Європейського комітету стандартизації (CEN) та мають захист рівня FB6[24]. Бронеавтомобілі були передані 36 окремій бригаді морської піхоти[25].

2024–2026 роки

[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2024 року в «Повернись живим» працюють 118 людей[4]. 10 травня 2024 року фонд відзначив своє десятиріччя[26].

15 січня 2026 року фонд «Повернись живим» пройшов аудит за міжнародним стандартом ISO 9001:2015 «Системи управління якістю». Сертифікацію також отримав Центр ініціатив «Повернись живим», який а з 2018 року разом із Фондом працює над зміцненням стійкості України[27].

За 2025 рік фондом було зібрано ~ 26 млрд грн[28][29].

У листопаді 2025 року «Повернись живим» повідомив про залучення гранту в розмірі 19 млрд грн для потреб Сил оборони України. За словами директора фонду Тараса Чмута, це є найбільший відомий внесок на військові потреби України. На прохання донора інформацію про джерело коштів не розголошували. Відомо лише, що фінансування надійшло від однієї з європейських країн. За даними пресслужби фонду, кошти були отримані в межах іноземного гранту.[30][31]

У 2026 році фонд активізував розвиток міжнародної співпраці з урядами та організаціями інших країн. За словами заступника директора фонду Олега Карпенка, організація щороку підвищує планку зборів, оскільки це сприяє подальшому розвитку команди та розширенню можливостей фонду. Цього року фонд поставив за мету до кінця року залучити близько 1 млрд доларів США від міжнародних партнерів, а також планував забезпечувати щомісячне залучення близько 400 млн гривень від українських громадян, громадських організацій та бізнесу.[32]

3 серпня 2026 року фонд «Повернись живим» пройшов сертифікаційний аудит на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 37001:2016 «Система управління щодо протидії корупції». Аудит проводила міжнародна компанія Bureau Veritas.[33] Сертифікацію за цим стандартом також пройшов Центр ініціатив «Повернись живим».[34]

У червні 2026 року фонд «Повернись живим» уклав контракт на суму понад 1,92 млрд грн для потреб Сил оборони України. Про підписання угоди оголосив Тарас Чмут, опублікувавши фотографію документа із зазначеною сумою контракту — 1 920 625 406 грн. Угода передбачає закупівлю безпілотних літальних апаратів українського виробництва для Сил оборони України. З міркувань безпеки відомості про кількість і типи безпілотників не розголошувалися. Реалізацію угоди заплановано завершити до кінця 2026 року.[35][36][37]

Структура та керівництво

[ред. | ред. код]

Організація Міжнародного благодійного фонду "Повернись живим" постійно розвивається щоб відповідати викликам часу.

2020 рік

[ред. | ред. код]

З 2020 року керівні повноваження у фонді розподілено між директором і Наглядовою радою[38]. Вона затверджує стратегію роботи організації, контролює її виконання, за підсумками відкритого конкурсу обирає керівника фонду.

2022 рік

[ред. | ред. код]
Структура Міжнародного благодійного фонду "Повернись живим" станом на грудень 2022 року згідно з річним звітом
Структура Міжнародного благодійного фонду "Повернись живим" станом на грудень 2022 року згідно з річним звітом

Згідно з річним звітом за 2022 рік [39] Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим" пройшов реструктуризацію та масштабувався з команди в близько 30 осіб до понад 100 співробітників.

Керувався директором та виконавчим офісом, які управляли чотирма департаментами.

Директора призначала Наглядова рада, члени якої визначаються загальними зборами "Повернись живим".

2024 рік

[ред. | ред. код]

У 2024-му році виокремився також Центр ініціатив «Повернись живим», який складається з аналітичного та ветеранського напрямів.[40]

Заступником директора фонду "Повернись живим" є Олег Карпенко.[41] [42]

2026 рік

[ред. | ред. код]

Станом на 2026 рік до складу фонду входить 5 департаментів[43][44].

  1. Воєнний департамент[43] вивчає потреби ЗСУ у техніці, закуповує і доправляє найнеобхідніше військове обладнання у підрозділи й моніторить його використання. Працівники відділу дізнаються про ключові проблеми і потреби безпосередньо від бійців. Інструктори фонду навчають військових за такими напрямами: ведення вогню з закритих позицій; мінна безпека; снайпінг; керування безпілотниками; домедична допомога. Створюють та впроваджують нові навчальні програми, курси, які покращують індивідуальну та групову підготовку військовослужбовців. Також відділ організовує навчання для молодших офіцерів за напрямом «Менеджмент та лідерство у військовому підрозділі»[45].
  2. Департамент стратегічних ініціатив включає в себе аналітичний та ветеранський напрями. Ветеранський відділ реалізує проєкти зі спортивної реабілітації та розвитку ветеранського підприємництва. «Повернись живим» — співорганізатор міжнародних змагань Invictus Games та Warrior Games в Україні. Фонд започаткував і розвиває Федерацію ветеранського спорту. З 2018 року «Повернись живим» — співорганізатор Міжнародного ветеранського та волонтерського форуму «Там, де ми — там Україна»[46][47][48]. Аналітичний відділ вивчає та аналізує проблеми[43], пов'язані з обороною України, та шляхи їхнього розв'язання, готує рекомендації для керівництва Збройних сил України, вищого військово-політичного керівництва держави щодо проблемних питань у секторі безпеки та оборони України. Співпрацює з органами армійського управління, громадськими організаціями, експертним середовищем і бізнесом. Аналітики фонду проаналізували та підготували дослідження про актуальний стан та проблеми військового зв'язку ЗСУ, причини звільнення військовослужбовців з армії[49], допомогли реформувати Сили територіальної оборони.
  3. Департамент розвитку та партнерств включає в себе фандрейзинг, міжнародне співробітництво, комунікації та маркетинг. Відповідає за зростання потенціалу організації, планування та реалізацію партнерських проєктів і визначення спільних стратегічних пріоритетів співпраці. Розбудовує довгострокові стосунки з партнерами, залучає ресурси для втілення проєктів благодійного фонду і громадської організації «Повернись живим», адміністративної діяльності та посилення інституційних спроможностей. Створює власний унікальний контент на сайті та шести соцмережах організації. Розробляє і реалізує самостійно і в колаборації з бізнесом і стейкхолдерами кампанії зі збору коштів на проєкти фонду та громадської організації «Повернись живим». Станом на весну 2024 року Facebook-спільнота[50] фонду налічує понад 3,5 мільйона підписників. Спільнота «Повернись живим» у Twitter[51] становить понад 290 тисяч підписників.
  4. Фінансовий департамент готує та супроводжує публічну онлайн-звітність на сайті фонду. Він звітує перед органами Державної фіскальної служби, статистики, донорами і благодійниками, обліковує закупівлі фонду і передане військовим майно.
  5. Операційний департамент забезпечує організаційні, логістичні та інші потреби організації. Опікується фізичною та цифровою безпекою, функціонуванням офісу, використанням майна, кадровою структурою та організаційною політикою. Забезпечує якомога сприятливіші робочі умови для колективу, аби він міг ефективніше втілювати місію «Повернись живим» у життя.

Громадська організація

[ред. | ред. код]

У 2018 року було зареєстровано громадську організацію «Повернись живим!»[14] , яка у 2024 році трансформувалася у «Центр ініціатив ПЖ»[52].

Центр фокусує свою діяльність на співпраці з громадським сектором, військово-політичним керівництвом та міжнародними партнерами, що взаємно доповнює діяльність фонду «Повернись живим».

Наразі Центр ініціатив ПЖ має два головних напрями:

  • Аналітичний
  • Ветеранський.

Таке виокремлення покликано для розбудови більш ефективної роботи в напрямі формування державних політик, інституцій та ком’юніті в сфері безпеки та оборони.

Директор фонду

[ред. | ред. код]

Директор фонду визначається голосуванням Наглядової ради фонду[53][54].

Навесні 2020 року засновник та керівник фонду Віталій Дейнега передав управління організацією ексміністерці у справах ветеранів Оксані Коляді[55], але невдовзі вона залишила цю посаду. В листопаді «Повернись живим» очолив ветеран, колишній морський піхотинець, співзасновник «Українського мілітарного центру», волонтер Тарас Чмут[56].

Директор Початок Закінчення Примітки
Дейнега Віталій Олегович травень 2014 березень 2020
Коляда Оксана Василівна травень 2020 жовтень 2020
Чмут Тарас Миколайович листопад 2020 дотепер

Наглядова рада

[ред. | ред. код]

З 2020 року Наглядова рада є органом контролю Фонду. Починаючи з цього часу, керівні повноваження у Фонді розподілено між директором та Наглядовою радою. Наглядова рада здійснює нагляд за фінансовою діяльністю Фонду, контролює цільове використання його майна та забезпечує дотримання принципів належного корпоративного управління.[57]

До повноважень Наглядової ради належить затвердження загальної стратегії розвитку Фонду, програм, політик, організаційної структури та річного бюджету, а також здійснення проміжного контролю за реалізацією стратегії і регулярного моніторингу виконання бюджету. Крім того, Наглядова рада уповноважена ухвалювати рішення про призначення та звільнення директора Фонду. Відповідно до внутрішніх документів організації, Наглядова рада також має право ухвалити рішення про припинення діяльності Фонду у разі втрати ним спроможності виконувати свою місію.[58][57]

Склад Наглядової ради з 27 липня 2026 року:[59][60]

Голова наглядової ради Члени наглядової ради
Вадим Карп'як Ігор Кравченко
Павло Клімкін
Юрій Филюк

Напрями діяльності

[ред. | ред. код]
Бінокль від ветеранів енергетики Києва та «Повернись живим». Видно маркування «Не для продажу»

Забезпечення військових обладнанням

[ред. | ред. код]

Військовий відділ працює безпосередньо з армійцями: військові логісти, інструктори спілкуються з командирами підрозділів та формують список потреб. Після оцінки заявок на забезпечення «Повернись живим» закуповує та доправляє на передову необхідні прилади. Фонд передає військовим тепловізійну, нічну та денну (перископи, біноклі тощо) оптику, приціли та далекоміри, переносні радіостанції, GPS-навігатори, БПЛА, радари для кораблів («Гетьман Сагайдачний», «Горлівка», «Донбас»), генератори[61][62][63][64][65][66]. З 2019 року фонд постачає військовим мобільні комплекси спостереження[67]. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році фонд суттєво розширив номенклатуру допомоги. Фонд також передає військовим автомобілі, пікапи, багі[68], зарядні станції[69], термінали Starlink[70], планшети з програмним забезпеченням для артилерії[71], безпілотні авіаційні комплекси (зокрема PD-2[72], SHARK[73] і Bayraktar TB2[74]), міномети[75], а також засоби протидії безпілотним літальним апаратам[76] і БПЛА-перехоплювачі[77].

Посилення війська

[ред. | ред. код]

Фонд розробив для посилення армії мобільний комплекс спостереження[78], індивідуальні та групові комплекти розмінування, графічно-розрахунковий комплекс ARMOR[12][79], інклінометр[80], макет артилерійського озброєння[81][66].

Навчання військових

[ред. | ред. код]

Фонд має власні інструкторські програми та навчає військових[82][83] за 5 напрямами:

Ведення вогню з закритих позицій

[ред. | ред. код]

Інструктори навчають використовувати ГРК ARMOR — електронний калькулятор, що дає змогу швидко визначати координати та орієнтирні напрямки, розраховувати дані для стрільби з гранатометів, мінометів і танків із закритих вогневих позицій[84].

Мінна безпека

[ред. | ред. код]

Програма навчання включає три етапи[85]. Кожен із них супроводжується теоретичною програмою з інженерної справи та відпрацюванням отриманих знань в умовах, максимально наближених до бойових. Військових навчають виявляти та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети на відкритій місцевості та у приміщеннях. Також фондом розроблено індивідуальні та групові комплекти розмінування[86]. Ці набори інструментів для розв'язання оперативних задач фахівців саперної справи допомагають визначати та знешкоджувати вибухові пастки, розчищати дороги для проходу бойових груп.

Снайпінг

[ред. | ред. код]

Фахівці навчають високоточній стрільбі, виявленню позицій, з яких може вестися ворожий вогонь, тактиці спостереження, корегуванню вогню та знищенню пріоритетних цілей[87]. Кожен другий український снайпер на лінії зіткнення навчався в інструкторів «Повернись живим», станом на грудень 2021 року.

З червня 2023 року до січня 2024-го інструктори «Повернись живим» зі снайпінгу підготували у межах проєкту «Звіролови» 556 марксменів (піхотних снайперів) 11 військових частин. Кожен, хто пройшов навчання, отримав оптичний або тепловізійний приціл від Фонду. Загалом закуплено 1122 одиниці майна — крім прицілів із надійними кріпленнями, це ще екрани для спостереження, штативи, далекоміри, монокуляри тощо. На все витрачено понад 34,3 млн грн[88].

Оператори БПЛА

[ред. | ред. код]

Інструктори навчають протидії та використанню БПЛА, тактиці застосування, веденню повітряної розвідки, корегуванню, аналізу та дешифруванню розвідданих[89].

Домедична допомога

[ред. | ред. код]

«Повернись живим» із березня 2023 року по січень 2024 року розгорнув 27 навчальних класів із тактичної медицини і забезпечив тренувальним майном 10 осередків підготовки військових Сил оборони України в рамках проєкту «Тримаю!». Станом на лютий 2024 року, в них пройшли підготовку близько 120 тис. військовослужбовців, із них 2,5 тис. — бойові медики[90]. Вартість проєкту становить 20,8 млн грн. Їх Фонд зібрав у партнерстві з компанією Ciklum.

Також протягом 2019 — 2021 років фонд спільно з Центром лідерства Українського католицького університету реалізовував навчання офіцерів командного й начальницького складу за напрямом «Менеджмент і лідерство у військовому підрозділі»[91][92][93].

Дослідження проблем у сфері оборони

[ред. | ред. код]

За 4 роки роботи аналітичний відділ «Повернись живим» провів 7 досліджень, зокрема такі: «Військовий зв'язок ЗСУ: актуальний стан та проблеми», «Чому військовослужбовці звільняються з армії?»[94][95], «Територіальна оборона України: історія, сучасний стан та майбутнє».

У дослідженні щодо ТРО представлено низку рекомендацій[96], дотримання яких може допомогти теробороні стати більш ефективною та відповідати сучасним викликам. Фонд «Повернись живим» у партнерстві з Головнокомандувачем ЗСУ та командуванням Сил територіальної оборони ЗСУ активно працював над нормативно-правовою базою територіальної оборони.

Реабілітація ветеранів та підтримка ветеранських ініціатив

[ред. | ред. код]

Фонд допомагає ветеранам адаптуватися, а державі і суспільству — створювати для цього необхідні умови. Ця задача реалізується за двома ключовими напрямами: ветеранський спорт і ветеранський бізнес[43].

З 2019 року фонд є співорганізатором проведення національних змагань «Ігри нескорених» в Україні[97], а також відбору та підготовки Національної збірної України для участі у міжнародних Invictus Games. У 2022 року збірна взяла участь в Іграх у Гаазі[98], де здобула 16 медалей.

На базі «Ігор нескорених» реалізовано проєкт «Спортивні амбасадори»[99][100]. Його мета — позитивно впливати на психологічний стан ветеранів, надавати їм базові навички саморозвитку і самовдосконалення. 14 амбасадорів реалізували свої спортивні та менторські проєкти і продовжують працювати над реалізацією нових.

З 2021 року «Повернись живим» — співорганізатор відбору до Національної збірної України для участі у спортивних змаганнях Warrior Games[101]. За результатом відбору 40 українських захисників уперше в історії України восени 2022 змагатимуться з представниками США, Австралії, Канади, Великої Британії, Данії, Нідерландів та Грузії в адаптивних видах спорту.

З 2018 року «Повернись живим» — співорганізатор міжнародного волонтерського та ветеранського форуму «Там, де ми — там Україна». Також фонд входить до оргкомітету проведення Маршу захисників на День Незалежності України[102].

Фонд запустив V-Corp — всеукраїнський проєкт підтримки ветеранів і ветеранок, які прагнуть відкрити або розвинути свій бізнес[103].

Рекламні кампанії та креативні проєкти

[ред. | ред. код]

З 2014 року фонд реалізував низку проєктів з українськими митцями, брендами, стратегами.

З 2014 року «Повернись живим» створює благодійні календарі, мета яких — зібрати кошти для допомоги українській армії та актуалізувати питання війни в інформаційному просторі. Календарі на 2015 і 2016 рр. мали назви «Кіборги»[104] та «Кіборги. Рік потому»[105][106] й були присвячені захисникам Донецького аеропорту. Календар на 2017 р. «Ветерани. Життя триває» — це історії 12 ветеранів, які повернулися до мирного життя[107]. У 2018 році календар фонду розповідав про військову їжу, переосмислену в художній формі[108]. Календар на 2019 р. «Військовий словник» через художні образи показав феномен військових неологізмів та вплив війни на лексику мови[109]. Календар виконано у форматі військового словника, де кожна сторінка — це ілюстрація слів із лексикону українських військових, які змінили своє значення за останні роки[110]. Портрети ветеранів, які мали представляти Україну на «Іграх нескорених», увійшли до календаря на 2020 рік[111][112]. Календар на 2021 р. «Творці» включав фото з передової, виконані військовим фотографом Олександром Глядєловим. Календар «Реальні масштаби» на 2022 р. — це 12 сюжетів, розгорнутих на пейзажах Донбасу, де відбуваються події російсько-української війни[113][114][115]. Центральними об'єктами композицій стали трансформовані 3D-моделі різних пристроїв, які допомагають зберегти життя військових, бути більш точними в протидії ворогові та захищати незалежність України.

У 2015 р. фонд запустив кампанію «Армії потрібні очі»[116]. В її межах було розроблено відео- та радіоролики, розміщено зовнішню рекламу. Кампанія актуалізувала проблему відсутності на передовій приладів нічного бачення та дала змогу залучити кошти на купівлю тепловізорів.

Фонд розробив додаток «Військовий будильник»[117]. Кожне натискання паузи на будильнику надсилало гроші на потреби військових. Слова до рінгтону будильника написав Сергій Жадан, а виконали гурт «Лінія Маннергейма» і Саша Кольцова. У 2017 та 2018 рр. фонд отримав відзнаку Best Marketing Teams («Найкраща маркетингова команда») під час церемонії Effie Awards Ukraine. Також додаток отримав золоту нагороду конкурсу Art Directors Club of Europe в категорії «Інтеграція та інновації»[118]. Також фонд запустив кампанію «Військовий словник». У межах кампанії, яка була присвячена феномену військових неологізмів та їхнього впливу на мову, було створено календар фонду, радіорекламу та зовнішню рекламу[119]

Радіореклама «Немирна поезія»[120]. Фонд переосмислив класичну літературу, замінивши останні рядки мирної поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки та Миколи Вінграновського на римовані слова про російсько-українську війну.

Проєкти з брендами, партнерами, волонтерами

[ред. | ред. код]

У липні 2014 року у Львові відбувся мистецький проєкт, надходження від якого були спрямовані на потреби 80-ї та 95-ї бригад[121].

У березні 2015 року «Повернись живим» та кілька інших волонтерських організацій розпочали акцію з продажу футболок і хусток для збору грошей на обладнання та засоби захисту військовим[122].

У квітні 2015 року спільно з «Укрпоштою» було започатковано акцію «Напиши солдату»[123]. У Київській та Донецькій областях продавалися спеціальні листівки вартістю 10 гривень для відправлення військовим. На зібрані 256 тисяч гривень було придбано та обладнано реанімобіль для 56-ї бригади, який потрапив на фронт під Маріуполь у червні 2016 року[124].

У 2016—2017 рр. фонди «Повернись живим» і «Народний тил» разом із ветеранами війни в межах акції «Е-десятина»[125][126][127][128] надсилали листи-звернення народним депутатам, міністрам, прокурорам, очільникам ОДА, мерам із пропозицією пожертвувати на потреби армії частину задекларованих ними статків. Акція проходила в два етапи: перший розпочався в листопаді 2016 року, другий — у березні 2017 року. У межах акції було надіслано близько 400 листів. Від посадовців надійшло близько 30 листів, деякі надали звітність про надану допомогу особисто чи через власні фонди, дехто задонатив через «Повернись живим».

У районі Авдіївки за сприяння фонду було встановлено обладнання для трансляції українського телебачення (частково за рахунок коштів від продажу «Історії України від Діда Свирида»)[129]. Трансляція почалася 5 грудня 2017 року і тривала до 2019 року.

Фонд влаштовував спільні акції з підприємствами та культурними установами, зокрема з книжковим інтернет-магазином Yakaboo.ua[130] та театральним колективом Сергія Перекреста, які протягом певного часу перераховували на потреби армії 10 % своїх прибутків.

У 2016—2017 рр. «Повернись живим» та Uklon провели спільну акцію #WARTAXI[131]. У мобільному додатку можна було вибрати сервіс #wartaxi. Вартість поїздки перераховувалася на допомогу армії. Водіями військового таксі стали ветерани та волонтери. Акції проходили в Києві[132], Дніпрі[133][134], Одесі та Львові[135]. В межах кампанії було зібрано близько 190 тис. грн, за які придбано 4 автівки для 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького[136], 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу та 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Акція #WARTAXI отримала нагороду на 18-му Kyiv International Advertising Festival. Крім того, Uklon постійно підтримує інституційний розвиток «Повернись живим». Фінансова підтримка Uklon допомагає фонду розвиватися, щоб забезпечувати підвищення обороноздатності країни.

У 2018 році «Повернись живим» разом із Pizza Veterano провели акцію «Крайній день в офісі»[137]. Андрій Хливнюк, Ахтем Сеітаблаєв та Марко Галаневич на 1 день перетворилися на доставщиків піци. Вони доставляли піцу учасникам благодійного аукціону. За підсумками акції придбано квадрокоптер для одного з підрозділів ЗСУ.

До Дня захисників та захисниць України 2021 року онлайн-сервіс виклику авто Uklon та «Повернись живим» провели спільну кампанію зі збору коштів на мобільні комплекси спостереження[138]. 14 днів через QR-коди в автівках сервісу кожен бажаючий міг долучитися до акції, підтримавши ЗСУ. Також 14 жовтня сервіс організував день безкоштовної доставки для ветеранських бізнесів у восьми містах. У межах кампанії зібрано майже 200 тисяч гривень, що дало змогу придбати 2 мобільні комплекси спостереження для фронту[139].

У червні 2023 року фонд представив свій річний звіт у кооперації з креативною агенцією Publicis Ukraine та андеграундним виконавцем Ницо Потворно[140]. Звіт складається з трьох частин: 1 — друкований, стилізований як музична платівка, тексти в якому як lyrics; 2 — трек «Таймлайн» від андеграундного виконавця «Ницо Потворно»; 3 — мініальбом-подкаст із представниками фонду[141].

В травні 2026 року фонд «Повернись живим» спільно з «Укрпошта» презентував благодійну поштову марку №2233 «Дронопад», випущену на підтримку однойменного проєкту. Художнє оформлення марки створив український художник Володимир Манжос, відомий під псевдонімом WAONE. На марці зображено синьо-жовту людину-птаха, яка символізує свободу та захист і вражає дрони-химери — алегоричне уособлення повітряних загроз. Тираж марки становить 510 тис. примірників. Вартість марки становить 34 грн, з яких 10 грн спрямовується на підтримку проєкту «Дронопад».[142][143]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка з 2024 року співпрацює з фондом та проводить благодійні покази вистав, збори під час закордонних гастролей, аукціони та залучає донати глядачів на підтримку Сил оборони України.[144] Станом на липень 2026 року колектив театру разом із глядачами зібрав 13,3 млн грн.[145][146] Кошти спрямовувалися на потреби конкретних військових підрозділів, зокрема на безпілотники, перехоплювачі, транспорт і засоби зв'язку.[147]

У серпні 2026 року «Повернись живим» спільно з громадською організацією Ukraine WOW реалізували благодійний проєкт із відтворення історичного прапора, який 24 серпня 1991 року внесли до сесійної зали Верховної Ради України під час проголошення незалежності України. У межах проєкту було виготовлено 1000 копій прапора, відтворених за оригінальними розмірами та кольором. Кожна копія отримала індивідуальний номер і супроводжувалася листівкою з підписом Івана Зайця, учасника подій 1991 року. Копії надавалися за благодійний внесок у розмірі 40 тисяч гривень. Зібрані кошти фонд спрямував на закупівлю наземних роботизованих комплексів для евакуації поранених та логістики Сил оборони України.[148][149][150]

У вересні 2026 року стало відомо, що Європейський Союз профінансує модернізацію кількох навчальних центрів Збройних сил України. Відповідальним за реалізацію проєкту визначено фонд «Повернись живим» у співпраці з Міністерством оборони України. Проєкт передбачає покращення навчальної інфраструктури, умов проживання військовослужбовців та оснащення навчальних центрів. Розпорядником коштів виступає Данія.[151][152][153]

Адвокація прийняття рішень у сфері оборони

[ред. | ред. код]

11 лютого 2016 р. керівник «Повернись живим» Віталій Дейнега та представники кількох інших волонтерських організацій подали звернення до державних органів щодо ситуації на флоті, після чого було призначено нового командувача ВМС України[154]

Фонд вплинув на становлення Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Надає експертну та матеріально-технічну допомогу Силам територіальної оборони ЗСУ.

В жовтні 2025 року директор фонду Тарас Чмут, директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко підписали меморандум про стратегічне партнерство. Документ передбачає співпрацю у сфері аналізу корупційних ризиків у секторі безпеки й оборони, зокрема використання даних фонду щодо закупівель для аналізу цін і виявлення можливих порушень.[155][156][157]

Передача техніки військовим

[ред. | ред. код]

З 2016 року техніка видається на тимчасовій основі, на прилади наносяться гравіювання та унікальний номер[158]. Підрозділ, що отримує техніку від фонду, ставить її на облік. Коли фонд отримує запит від військових, він перевіряє його доцільність, після цього здійснюється або закупівля нового, або передача наявного обладнання. До повномасштабного вторгнення 2022 року після ротації бригади фонд забирав техніку на технічне обслуговування. Наступній бригаді видавалось інше обладнання. З 24 лютого 2022 року передана фондом техніка ставиться на баланс військової частини, що її отримала.

Соціальний напрямок роботи Фонду

[ред. | ред. код]

6 березня 2026 року фонд повідомив про придбання для Національного інституту раку системи інтраопераційного нейромоніторингу ISIS Xpress (32 канали). [159] Загальна вартість закупівлі склала 6,3 млн грн. У комплекті — нейростимулятор ISIS, підсилювачі, адаптери та електроди, а також все необхідне для того, щоб одразу використовувати систему під час операцій.

Проєкти Фонду

[ред. | ред. код]

Збір коштів. Звітність

[ред. | ред. код]

Збір коштів на потреби української армії відбувається окремо від залучення благодійних внесків на операційну діяльність фонду[160][161].

Кошти, зібрані на армію, та витрати на потреби ЗСУ оприлюднюються на сайті організації[162].

Фонд збирає кошти за допомогою різноманітних систем грошових переказів. Підтримати ЗСУ можна через рахунки в «Приватбанку» та «Ощадбанку», SWIFT, Fondy.eu, криптогаманці[163]. Фонд «Повернись живим» повністю аполітичний[158]. Чинні співробітники та члени Наглядової ради не можуть бути членами жодних партій, обіймати державні посади і здійснювати будь-яку політичну агітацію[164].

Середня сума грошей, що 2022 року збирав фонд — 300 млн грн на місяць[165].

У жовтні 2025 року фонд отримав понад 15,87 млрд грн благодійних надходжень, з яких майже 15,45 млрд грн – чотирма транзакціями на понад 3,8 млрд грн кожна. «Ці кошти – це грант, де ми, іноземний грантодавець та визначені організми Сил оборони, визначаємо потреби та кошти, за які ми їх реалізовуємо», – прокоментував директор фонду Тарас Чмут[166].

Партнери фонду

[ред. | ред. код]

За даними очільника фонду Тараса Чмута, постійними партнерами фонду є[165][167]:

Перелік компаній, що є партнерами фонду «Повернись Живим»
Uklon DOU MacPaw[168] MTI Dodo socks
SoftServe Portmone Grammarly Nova Poshta Privat Bank
GlobalLogic Eleks Vodafone Work UA Kyivstar
Letyshops Monobank Okko N-iX EVA
PLVision Pray4Ukraine Reli3f Tokens4Cause Сільпо
Fishka Sombra Just Answer GreenM Valtech
City24 Arzinger Glovo Lemon.io
Ciklum Infopulse АГРОМАТ Tabletki.ua

На початку серпня 2023 року стало відомо, що хакери запустили ініціативу на підтримку Збройних Сил України. Їх надихнув приклад свого колеги під ніком blazezaria, який знайшов критичну вразливість і отримав нагороду в 1 млн дол. Усю суму він матиме не одразу, її розділять для виплат протягом року. Однак вже одразу хакер вирішив 10% від суми відправляти фонду «Повернись живим». Спільнота білих хакерів і фонд «Повернись живим» закликали інших комп'ютерних ентузіастів долучитися до кампанії[169].

Оцінки

[ред. | ред. код]
  • За оцінкою експертів, опитаних Асоціацією благодійників України, за підсумками роботи в 2014[170], 2015[171], 2017[172] та 2018[173] роках «Повернись живим» входить до числа благодійних і волонтерських проєктів, які діють найбільш ефективно, публічно та прозоро. 2017 та 2018 року організація посіла за відкритістю та прозоростю перше місце в цьому опитуванні[173][174]. Крім того, за підсумками роботи в 2014[170][175], 2016[176], 2017[172] та 2018[173] роках ініціатива потрапила до списку найефективніших проєктів, спрямованих на вирішення конкретних суспільних проблем, а за підсумками роботи в 2015[171], 2017[172] та 2018[173] — до списку благодійних та волонтерських організацій, яким експерти особисто надають або надали б фінансову підтримку.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Засновник групи Віталій Дейнега за волонтерську діяльність нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (указ Президента України від 23 серпня 2014)[177][178] та хрестом Івана Мазепи (указ Президента України від 5 грудня 2019)[179].
  • 15 січня 2016 року організація «Повернись живим» була нагороджена недержавним орденом «Народний Герой України»[180][181].
  • 13 травня 2016 року міністр оборони України Степан Полторак нагородив волонтерів групи Дар'ю Буру, Віталія Дейнегу, Аліну Жук, Артема Пархоменка, Тетяну Ромах, Вікторію Стократюк та Ірину Турчак медалями «За сприяння Збройним Силам України»[182].
  • 22 січня 2022 року організація стала лауреатом І премії відповідальності «Responsibility Award 2021» — нагороди Фонду родини Богдана Гаврилишина для організацій громадянського суспільства, діяльність яких пов'язана з одним або декількома пунктами Декларації відповідальності людини[183][значущість факту?].
  • У грудні 2022 організація отримала відзнаку «Варті» в номінації «Регулярна допомога» від компанії «Нова пошта»[184].
  • У травні 2025 року Фонд став лауреатом Премії відкритого суспільства від Міжнародного фонду "Відродження"[185].
  • У січні 2026 року Андрій Моруга, старший інструктор «Повернись живим», нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня та Анастасія Шведська, операційна менеджерка «Повернись живим», — орденом княгині Ольги III ступеня (Указ Президента України від 22 січня 2026 року)[186].
  • 15 липня 2026 року Тарасу Шпуку, колишньому працівнику фонду та тренеру українських команд на Invictus Games і Warrior Games, посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».[187][188]
  • У серпні 2026 року Владислав Урубков, керівник військового відділу «Повернись живим», увійшов до списку Forbes Ukraine «30 до 30» у категорії «Агенти змін».[189]
  • У 2026 році керівник фонду Тарас Чмут посів перше місце в категорії «Волонтери» рейтингу «100 найвпливовіших українців», складеного журналом «Фокус».[190]

Реакція у Росії

[ред. | ред. код]

ФСБ у 2022 році оголосила застереження кільком громадянам Росії за грошові перекази у фонд «Повернись живим»[191], а 2024 року через аналогічні дії затримала мешканця Новгородської області у справі про державну зраду[192]. У тому ж році до тюремного ув'язнення терміном в 20 років і великого штрафу був засуджений житель міста Липецьк за грошові перекази до Фонду[193]. Навесні цього ж року фонд оголосили «небажаною організацією» в России[194].

26 серпня 2025 року 15 років позбавлення волі за статтею про державну зраду через пожертвування українському благодійному фонду «Повернись живим» отримав колишній програміст «Яндекс» — Сергій Ірін[195][196].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://vboabu.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/Top100.pdf
  2. ↑ Державна служба статистики України — 1920.
  3. ↑ Про Повернись живим. savelife.in.ua. 28 червня 2024. Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  4. 1 2 Від бронежилетів до зброї: «Повернись живим» виповнилося 10 років. savelife.in.ua. Повернись живим. 10 травня 2024.
  5. ↑ Фонду "Повернись живим" — 1 рік: історія волонтерів, які врятували сотні бійців. 24tv.ua. 24 канал. 14 травня 2015. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  6. ↑ «Повернись живим» — як усе починалося і звідки назва, — розповідає Віталій Дейнега (укр.), архів оригіналу за 4 травня 2024, процитовано 4 травня 2024
  7. ↑ Профессия волонтер: Виталий Дейнега, "Вернись живым". theinsider.ua. 8 вересня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  8. ↑ Володимир Пиріг (21 грудня 2016). Волонтери «Повернись живим» за час роботи вже зібрали для армії ₴100 млн. zaxid.net. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  9. ↑ Ольга Прокопенко (15 липня 2014). «Повернися живим!». ukurier.gov.ua. Урядовий кур’єр. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  10. ↑ Любомира Коваль (2 вересня 2014). Волонтерська група «Повернись живим» передала 15 спеціальних високочастотних GPS-навігаторів 40-й та 831-й винищувальним авіаційним бригадам у Василькові й Миргороді. ukurier.gov.ua. Урядовий кур’єр. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  11. ↑ Волонтери відкрили курси саперів-підривників. lb.ua. Лівий берег. 26 червня 2015. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  12. 1 2 Галина Титиш (24 вересня 2015). Інновації для армії. Програма для танкістів "Броня". life.pravda.com.ua. Українська правда.
  13. ↑ Катерина Зарембо. Як волонтери посилили державу після Євромайдану, але водночас і послабили її. life.pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  14. 1 2 Таїса Мельник (18 квітня 2022). Мистецтво витрачати. Як працює найбільша волонтерська машина України – фонд «Повернись живим». forbes.ua. Forbes Україна. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  15. ↑ “Повернись живим” доставив на фронт малі мобільні комплекси спостереження. novynarnia.com. Новинарня. 17 березня 2021. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  16. ↑ «Повернись живим» отримав ліцензію на закупівлю летального озброєння. savelife.in.ua. Повернись живим. 22 червня 2022. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 13 травня 2024.
  17. 1 2 Кіра Толстякова (12 березня 2022). Зараз дуже важливо не збавляти темпів – керівник фонду «Повернись живим». radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  18. ↑ За два місяці війни фонд «Повернись живим» передав армії більше допомоги, ніж за попередні 8 років. the-village.com.ua. The Village Україна. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  19. ↑ Пріоритети допомоги зараз. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  20. ↑ Українці переказали через "Дію" на потреби ЗСУ вже 250 мільйонів. epravda.com.ua. Економічна правда. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  21. ↑ Анатолій Бабак (21 квітня 2022). Фонд «Повернись живим» закупить для армії 25 українських безпілотників на 45 млн грн. dou.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  22. ↑ За два місяці фонд "Повернись живим" купив армії спорядження на майже 2 млрд гривень. pravda.com.ua. Українська правда. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  23. ↑ Фонд "Повернись живим" зібрав близько 2 млрд грн за два місяці на допомогу українським військовим. espreso.tv. Еспресо TV. 27 квітня 2022. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  24. ↑ Бронеавтомобілі на війні. Навіщо вони ЗСУ?. savelife.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  25. ↑ #86 Фронтова поплава: По бронемашинах (укр.), процитовано 9 вересня 2022
  26. ↑ 10 років « Повернись живим» (укр.), архів оригіналу за 12 травня 2024, процитовано 12 травня 2024
  27. ↑ Фонд «Повернись живим» пройшов сертифікаційний аудит за міжнародним стандартом: що це означає та чому це важливо - savelife.in.ua. savelife.in.ua (укр.). 15 січня 2026. Архів оригіналу за 16 січня 2026. Процитовано 5 лютого 2026.
  28. ↑ Як влаштований найефективніший фонд країни «Повернись живим» Тараса Чмута? Велика історія — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 19 січня 2026. Процитовано 5 лютого 2026.
  29. ↑ Про довіру, донат у 19 млрд грн та масштабування команди: директор «Повернись живим» потрапив на обкладинку Forbes.
  30. ↑ Пикало, Олександр (19 листопада 2025). «Повернись живим» отримав рекордний грант у 19 млрд грн на підтримку ЗСУ. Forbes.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2026.
  31. ↑ Фонд «Повернись живим» залучив найбільший в історії «донат» на мілітарні цілі в 19 млрд гривень в кінці жовтня | Українські Новини. ukranews.com (укр.). 19 листопада 2025. Процитовано 15 червня 2026.
  32. ↑ Амбітна ціль. Фонд Повернись живим планує залучити до кінця року від країн-партнерів астрономічну суму допомоги. NV (укр.). 24 червня 2026. Процитовано 14 серпня 2026.
  33. ↑ Фонд «Повернись живим» пройшов сертифікаційний аудит на відповідність вимогам ISO 37001:2016 «Система управління щодо протидії корупції» - savelife.in.ua (укр.). 3 серпня 2026. Процитовано 20 серпня 2026.
  34. ↑ Центр ініціатив «Повернись живим» пройшов сертифікаційний аудит на відповідність вимогам ISO 37001:2016 «Система управління щодо протидії корупції». cbacenter.ngo (укр.). Процитовано 20 серпня 2026.
  35. ↑ "Повернись живим" уклав контракт на 1,92 млрд грн на дрони для Сил оборони. Оборонка (укр.). Процитовано 9 червня 2026.
  36. ↑ Рекордна угода: «Повернись живим» замовив дронів на майже 2 млрд грн. Militarnyi (укр.). Процитовано 9 червня 2026.
  37. ↑ Рубан, Дарина (9 червня 2026). 1,92 млрд грн на українські дрони: фонд «Повернись живим» зробив найбільшу закупівлю для ЗСУ. #ШОТАМ (укр.). Процитовано 15 червня 2026.
  38. ↑ Клімкін увійшов до складу Наглядової ради фонду «Повернись живим». hromadske.radio. Громадське радіо. 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  39. ↑ Річний звіт Міжнародного благодійного фонду "Повернись живим" за 2022 рік (PDF).
  40. ↑ Про "Повернись живим".
  41. ↑ Олег Карпенко: Біографія, досьє, фото Олег Карпенко. Forbes.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2026.
  42. ↑ Заступник директора Фонду «Повернись живим».
  43. 1 2 3 4 Повернись живим. Допомагати українській армії. Ukraїner. 05.12.2021. Архів оригіналу за 06.12.2021. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2021-12-06? (довідка)
  44. ↑ На восьмому році війни армія ще потребує допомоги. Як фонд «Повернись живим» рятує життя українських воїнів. dou.ua. 20 липня 2021. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  45. ↑ “Повернись живим” тепер має своїх сертифікованих тренерів з лідерства та менеджменту: яка з цього користь для ЗСУ. novynarnia.com. Новинарня. 23 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  46. ↑ IV Міжнародний ветеранський та волонтерський форум: програма. mva.gov.ua. Міністерство у справах ветеранів України. 21 серпня 2021. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  47. ↑ Розпочався IV Міжнародний ветеранський та волонтерський форум. armyinform.com.ua. АрміяInform. 22 серпня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  48. ↑ У Києві відбувся міжнародний волонтерський та ветеранський форум. armyinform.com.ua. АрміяInform. 24 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  49. ↑ Таїса Мельник (18 травня 2022). Мистецтво витрачати. Як працює найбільша волонтерська машина України – фонд «Повернись живим». forbes.ua. Forbes Україна. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 13 травня 2022.
  50. ↑ Повернись живим. Архів оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  51. ↑ Повернись живим. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  52. ↑ "Повернись живим" запустив "Центр ініціатив ПЖ". Мілітарний (укр.). Процитовано 8 жовтня 2024.
  53. ↑ Наглядова рада - savelife.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2023. Процитовано 5 листопада 2023.
  54. ↑ Тарас Чмут про зміну директора «Повернись живим», нову команду Міноборони, «Мілітарний» та ботоферми (укр.), архів оригіналу за 5 листопада 2023, процитовано 5 листопада 2023
  55. ↑ Фонд "Повернись живим" очолила екс-міністр у справах ветеранів Коляда. unian.ua. УНІАН. 12 травня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  56. ↑ Благодійний фонд "Повернись живим" очолив Тарас Чмут. lb.ua. Лівий берег. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  57. 1 2 Річний звіт «Повернись живим» 2019–2020 (PDF).
  58. ↑ Вадим Карп’як став головою Наглядової ради «Повернись живим» - savelife.in.ua (укр.). 27 липня 2026. Процитовано 27 липня 2026.
  59. ↑ Наглядова рада - savelife.in.ua (укр.). Процитовано 27 липня 2026.
  60. ↑ Горон, Діана (28 липня 2026). Вадим Карп’як очолив наглядову раду фонду «Повернись живим» (ДОПОВНЕНО). detector.media (укр.). Процитовано 31 липня 2026.
  61. ↑ Коваль Л. (02.09.2014). Волонтерська група «Повернись живим» передала 15 спеціальних високочастотних GPS-навігаторів 40-й та 831-й винищувальним авіаційним бригадам у Василькові й Миргороді. Урядовий кур’єр. Архів оригіналу за 20.03.2016. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-03-20? (довідка)
  62. ↑ Седова Я. (29.05.2015). Чем воюют в зоне АТО: фото, видео и репортаж с фронта. Апостроф. Архів оригіналу за 23.03.2016. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-12-23? (довідка)
  63. ↑ Спасти сотни жизней: итоги полутора лет работы одной из крупнейших волонтерских групп. Обозреватель. 13.11.2015. Процитовано 29 березня 2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  64. ↑ Пешко К. (02.03.2016). Волонтер Віталій Дейнега: Наших дівчат, які привезли приціл, «айдарівці» ніч тримали з мішками на голові. Главком. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-03-03? (довідка)
  65. ↑ Волонтери проекту "Повернись живим" зібрали майже 53 млн грн - підсумки року, що минає. 5 канал. 30.12.2015. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  66. 1 2 Хто ми. Повернись живым. Архів оригіналу за 10.06.2019. Процитовано 11.06.2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2019-06-10? (довідка)
  67. ↑ Андрій Римарук, “Повернись живим”: Недавно знищили склад боєприпасів у Донецьку – отримали прикритий напрямок біля Авдіївки. novynarnia.com. Новинарня. 19 листопада 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  68. ↑ Понад 100 млн грн на транспорт і дрони для ЗСУ: підсумки спільного проєкту Львівської ОВА та фонду «Повернись живим» (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2026. Процитовано 21 липня 2026.
  69. ↑ "Місія 077": Київстар та "Повернись живим" передали майно на 20 млн грн для військових. Економічна правда (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  70. ↑ «Повернись живим» передав телекомунікаційні комплекти для мобільних вогневих груп. Militarnyi (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  71. ↑ Перші «ДОВГІ РУКи» вже в Силах ТрО. Сили територіальної оборони ЗСУ (укр.). 31 травня 2023. Процитовано 21 липня 2026.
  72. ↑ Український Фонд компетентної допомоги армії "Повернись живим", передав розвідникам комплекс БПЛА. gur.gov.ua. Процитовано 21 липня 2026.
  73. ↑ «Повернись Живим» передав три комплекси «ШАРК» для ЗСУ. Militarnyi (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  74. ↑ Фонд Повернись живим купив комплекс Bayraktar TB2 за 16,5 мільйонів доларів. NV (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  75. ↑ Передали вже понад 1000 мінометів: "Повернись живим" відправив нові міномети на Куп'янський напрямок. Militarnyi (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  76. ↑ “Повернись живим” спільно з Новою поштою передали Повітряним силам ЗСУ першу партію обладнання в межах проєкту “РЕБнемо так РЕБнемо” на 16 мільйонів гривень. Інформатор UA (укр.). 29 січня 2025. Процитовано 21 липня 2026.
  77. ↑ Фонд Повернись живим передав військовим БПЛА перехоплювачі. Militarnyi (укр.). Процитовано 21 липня 2026.
  78. ↑ «Повернись живим» передав на фронт ще 15 спостережних комплексів. mil.in.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  79. ↑ Волонтери навчатимуть українських танкістів стріляти за допомогою програми на планшеті. depo.ua. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  80. ↑ Інструктори фонду “Повернись живим” розробили новий пристрій для ЗСУ. savelife.in.ua. 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  81. ↑ Гаевский А. (14.05.2019). Формируется история и мы пытаемся на нее влиять - фонд "Вернись живым" празднует 5 годовщину. Газета по-украински. Процитовано 14.06.2019. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  82. ↑ Український фонд «Повернись живим» – у глобальному топі Patreon. Порадьте друзям його підтримати. the-village.com.ua. The Village Україна. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  83. ↑ Віталій Дейнега, очільник фонду «Повернися живим». ukrinform.ua. Укрінформ. 27 лютого 2019.
  84. ↑ «Броня»: нова програма підготовки українських танкістів. hromadske.radio. Громадське радіо. 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 14 травня 2022.
  85. ↑ Для морських піхотинців в ООС триває навчання з мінної безпеки. novynarnia.com. Новинарня. 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  86. ↑ Інструктор Фонду "Повернись живим" розробив нову модель саперної сумки. savelife.in.ua. 16 липня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  87. ↑ Андрій Гарасим, Надя Кельм (24 січня 2022). Не як у кіно. Про роботу наших снайперів і чому американці переймають їхній досвід. texty.org.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  88. ↑ 556 марксменів підготували інструктори зі снайпінгу Фонду «Повернись живим» у межах проєкту «Звіролови». savelife.in.ua. Повернись живим. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  89. ↑ Олександр Аргат (9 березня 2022). «Ми вкладаємо у те, що дозволяє нищити ворога». Відверте інтерв’ю Тараса Чмута з фонду Повернись живим. mil.in.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  90. ↑ У розгорнутих «Повернись живим» навчальних класах підготовку з такмеду пройшли 120 тисяч бійців. savelife.in.ua. Повернись живим. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  91. ↑ Тренінг для армійських керівників: як стати лідером і менеджером у війську. АрміяInform. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  92. ↑ Чим військовий лідер відрізняється від цивільного?. ukrinform.ua. Укрінформ. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  93. ↑ Менеджмент для молодих командирів: як цивільні навчають військових бути лідерами. lb.ua. Лівий берег. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  94. ↑ Секретар РНБО України О. Данілов провів зустріч з представниками Фонду «Повернись живим». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  95. ↑ У “Повернись живим” дослідили, чому військові звільняються з армії. novynarnia.com. Новинарня. 27 травня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  96. ↑ “Повернись живим” презентував Залужному нове аналітичне дослідження про тероборону. novynarnia.com. Новинарня. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  97. ↑ Мінветеранів спільно з фондом "Повернись живим" готуватимуть збірну Invictus Games. ukrinform.ua. Укрінформ. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  98. ↑ Українську команду на “Іграх Нескорених” в Гаазі зустрічали оплесками. ВІДЕО. novynarnia.com. Новинарня. 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  99. ↑ У Києві презентували програму спортивних амбасадорів серед ветеранів. ukrinform.ua. Укрінформ. 1 червня 2021. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  100. ↑ Максим Лиманський (1 червня 2021). Допомогти побратимам пройти реінтеграцію через спорт — учасники програми "Спортивні амбасадори" презентували власні проєкти. savelife.in.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  101. ↑ Україна вперше провела відбір до збірної для змагань Warrior Games. ukrinform.ua. Укрінформ. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  102. ↑ Марш захисників України-2021 у Києві: яким він буде і коли пройде. novynarnia.com. Новинарня. 15 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  103. ↑ В Україні стартував проєкт підтримки ветеранів та ветеранок V-Corp. mil.in.ua. 14 січня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  104. ↑ Кіборги. Рік потому: фотопроект про бійців, які боронили аеропорт. Фото. life.pravda.com.ua. Українська правда. 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 19 лютого 2022.
  105. ↑ Кіборги. Рік потому. tsn.ua. ТСН. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  106. ↑ Волонтери "Повернись живим" випустили новий календар з "кіборгами". day.kyiv.ua. День. 24 грудня 2015. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  107. ↑ Волонтери "Повернись живим" презентували благодійний календар, присвячений ветеранам АТО. ФОТОрепортаж. censor.net. Цензор.НЕТ. 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
  108. ↑ Глеб Савченко (22 грудня 2017). Что едят на фронте: Фонд «Повернись живим» выпустил календарь на 2018 год. birdinflight.com. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  109. ↑ Дарья Касьянова (13 грудня 2018). Фонд «Повернись живим» выпустил календарь в виде военного словаря с неологизмами. birdinflight.com. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
  110. ↑ Як військові неологізми "заробляють" на тепловізори. 5.ua. 5 канал. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  111. ↑ Нескорені: фонд "Повернися живим" презентував календар зі світлинами українських ветеранів. 5.ua. 5 канал. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  112. ↑ Календар "I AM" 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 19 лютого 2022.
  113. ↑ Ірина Лисогор (17 грудня 2021). "Повернись живим" презентував календар одночасно в зоні ООС та у київській галереї. lb.ua. Лівий берег. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  114. ↑ Фонд допомоги армії "Повернись живим" презентував черговий календар. tsn.ua. ТСН. 17 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  115. ↑ Ольга Робейко (17 грудня 2021). Фонд "Повернись живим" презентував календар на 2022 рік (фоторепортаж). unian.ua. УНІАН. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  116. ↑ "Армії потрібні очі": З'явилася символічна соціальна реклама приладів нічного бачення для бійців АТО. espreso.tv. Еспресо TV. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  117. ↑ "Спи спокійно": волонтери створили додаток-будильник, що збирає гроші для АТО. life.pravda.com.ua. Українська правда. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  118. ↑ Сергій Кікоть (13 листопада 2018). Український мобільний додаток для допомоги армії переміг у європейському конкурсі. hromadske.ua. Громадське ТБ. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 14 травня 2022.
  119. ↑ Соціальну рекламу фонду «Повернись живим» розмістили у дев’яти містах України (Фото). savelife.in.ua. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  120. ↑ Радіореклама "Немирна поезія".
  121. ↑ На «Ніч у Львові» у трамваї звучатиме поезія. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 10 липня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  122. ↑ Українські волонтери розпочали благодійну акцію на підтримку військових. uacrisis.org. 10 березня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  123. ↑ "Напиши солдату": волонтери разом із "Укрпоштою" розпочали благодійну акцію. 5.ua. 5 канал. 3 квітня 2015. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  124. ↑ Аня Белоус (23 червня 2016). Поштарі та волонтери передали військовим реанімобіль (відео). nashkiev.ua. Наш Київ. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  125. ↑ 400 «спартанців» - хто з можновладців допомагає армії з власної кишені?. censor.net. Цензор.НЕТ. 11 липня 2017.
  126. ↑ Волонтери та ветерани АТО пропонують топ-посадовцям пожертвувати "Е-десятину" на потреби армії. 24tv.ua. 24 канал. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  127. ↑ На заклик волонтерів пожертвувати 10% на армію відгукнулися 11 можновладців. tyzhden.ua. Український тиждень. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  128. ↑ Е-десятина: Дейнега розповів, до яких депутатів звернулися з волонтерською ініціативою допомогти армії. 5.ua. 5 канал. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  129. ↑ На Донеччині завдяки волонтерам запрацював ICTV та інші українські канали. ictv.ua. ICTV. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 15 травня 2022.
  130. ↑ Допомога українській армії. yakaboo.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 15 травня 2022.
  131. ↑ Ірина Назарчук, Олександр Мілюков (27 червня 2017). #WarTaxi: навіщо військові та благодійники стають таксистами (відео). radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  132. ↑ #WarTaxi: виклич волонтерський екіпаж – допоможи армії. 24 канал. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 15 травня 2022.
  133. ↑ У засніженому Дніпрі запрацювало волонтерське #WarTaxi. nv.ua. НВ. 21 квітня 2017.
  134. ↑ Незвичайне WarTaxi дісталось Дніпра: як "військовим таксі" скористатись та армії допомогти. 5.ua. 5 канал. 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  135. ↑ Инициаторы акции #WarTaxi собрали во Львове средства на джип для 24-й бригады. nv.ua. НВ. 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  136. ↑ На джип для армії. Волонтери підбили підсумки київської акції #WarTaxi. nv.ua. НВ. 29 вересня 2016.
  137. ↑ Заради гарної справи. Хливнюк, Сеітаблаєв та Галаневич попрацюють в доставці піци. nv.ua. НВ. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  138. ↑ 14 днів тим, хто оберігає нас 365 днів на рік. Uklon та «Повернись живим» збирають кошти для армії. nv.ua. НВ. 9 жовтня 2021.
  139. ↑ Кампанія «14 днів для захисників» дозволила придбати ще два комплекси спостереження. mil.in.ua. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  140. ↑ Фонд «Повернись живим» зібрав 5,7 млрд грн за рік та презентував про це музичний звіт — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 14 червня 2023. Архів оригіналу за 16 червня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
  141. ↑ Юлія Карманська (14 червня 2023). Фонд «Повернись живим» зібрав 5,7 млрд грн за 2022 рік і представив звіт у форматі пісні. forbes.ua (українська) . Forbes.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023 року.
  142. ↑ Укрпошта та "Повернись живим" представили благодійну марку "Дронопад". ТиКиїв - голос твого міста (укр.). Процитовано 25 червня 2026.
  143. ↑ «Дронопад» — нова благодійна марка на честь проєкту «Повернись живим» - Журнал Violity. violity.com (укр.). 8 травня 2026. Процитовано 25 червня 2026.
  144. ↑ Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.
  145. ↑ Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.
  146. ↑ Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.
  147. ↑ Помилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву.
  148. ↑ Тисяча прапорів, щоб рятувати життя: Ukraine WOW та. www.rada.gov.ua. Процитовано 5 вересня 2026.
  149. ↑ Прапор незалежності. Ukraine WOW (ua) . Процитовано 5 вересня 2026.
  150. ↑ Кишиневський, Микита (18 серпня 2026). В Україні відтворили стяг, який внесли до ВР у 1991 році, для збору коштів на військо. #ШОТАМ (укр.). Процитовано 5 вересня 2026.
  151. ↑ bigmir)net, Новини (30 вересня 2026). ЄС профінансує модернізацію навчальних центрів ЗСУ в Україні. Новини bigmir)net (укр.). Процитовано 15 жовтня 2026.
  152. ↑ В Україні за підтримки Євросоюзу модернізують навчальні центри ЗСУ. www.ukrinform.ua (укр.). 30 вересня 2026. Процитовано 15 жовтня 2026.
  153. ↑ ЄС допоможе модернізувати навчальні центри ЗСУ, коштами розпоряджатиметься Данія. Межа (укр.). 30 вересня 2026. Процитовано 15 жовтня 2026.
  154. ↑ Порошенко пояснив, чому звільнив Гайдука. pravda.com.ua. Українська правда. 16 квітня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  155. ↑ Кишиневський, Микита (13 жовтня 2025). Фонд «Повернись живим» співпрацюватиме з НАБУ та САП для боротьби з корупцією. #ШОТАМ (укр.). Процитовано 22 липня 2026.
  156. ↑ НАБУ та САП посилюють співпрацю з Фондом «Повернись живим» | НАБУ офіційний вебсайт. НАБУ офіційний вебсайт (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2026. Процитовано 22 липня 2026.
  157. ↑ Цензор.НЕТ (13 жовтня 2025). НАБУ САП і Повернись живим об’єднали зусилля для зміцнення оборони України Про що йдеться | Цензор.НЕТ. censor.net (укр.). Процитовано 22 липня 2026.
  158. 1 2 Віталій Дейнега: Проганяємо волонтерів через поліграф. Раптом сепаратист чи краде?. Новинарня. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 15 травня 2022.
  159. ↑ Фонд «Повернись живим» придбав систему нейромоніторингу для Національного інституту раку.
  160. ↑ "Повернись живим" збирає кошти на оплату праці команди. lb.ua. Лівий берег. 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  161. ↑ Олег Карпенко: У перші дні війни ми викупили все, що можливо було: квадрокоптери, тепловізори, радіостанції. lb.ua. Лівий берег. 28 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  162. ↑ Надходження 2022. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  163. ↑ Карманская Ю. (27 лютого 2022). Помочь украинской армии. Счета, на которые можно отправить взносы с территории Украины и из-за рубежа. Forbes. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  164. ↑ Як влаштований найефективніший фонд країни «Повернись живим» Тараса Чмута? Велика історія — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 19 січня 2026. Процитовано 7 лютого 2026.
  165. 1 2 Тарас Чмут про координацію БФ «Повернись живим» із ЗСУ та що допоможе Україні перемогти. OK TALK #14 (укр.), архів оригіналу за 21 жовтня 2022, процитовано 21 жовтня 2022
  166. ↑ "Повернись живим" отримав з-за кордону грант на 15 млрд грн: Чмут сказав, куди підуть гроші. LIGA.net (укр.). 31 жовтня 2025. Процитовано 9 листопада 2025.
  167. ↑ ПАРТНЕРИ «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ». Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 25.02.2023.
  168. ↑ Життя без електрики 🔋 Українські деталі в іранських шахедах 🧨 DOU News #66 (укр.), процитовано 21 листопада 2022
  169. ↑ «Білий» хакер відправив частину своєї нагороди на допомогу ЗСУ. Автор: Скарбик Павло. 12.08.2023. Архів оригіналу за 11 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  170. 1 2 Зелена книга української благодійності – 2014 / Асоціація благодійників України за підтримки ІАЦ «Громадський простір». Упорядник — К. Соболева-Зоркіна. — Київ, 2015. — С. 14, 41, 43. Архів оригіналу.
  171. 1 2 Зелена книга української благодійності – 2015 / Асоціація благодійників України за підтримки ІАЦ «Громадський простір». Упорядник — К. Соболева-Зоркіна. — Київ, 2016. — С. 27, 29. Архів оригіналу.
  172. 1 2 3 Зелена книга української доброчинності – 2017 / Асоціація благодійників України. — Київ, 2018. — 41 с. Архів оригіналу.
  173. 1 2 3 4 Зелена книга української доброчинності – 2018 / Асоціація благодійників України. — Київ, 2019. — С. 14, 15, 16, 27, 29. Архів оригіналу.
  174. ↑ Фонд «Повернись живим» отримав спецвідзнаку рейтингу доброчинності. Асоціація благодійників України. 18.01.2018. Архів оригіналу за 13.06.2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2019-06-13? (довідка)
  175. ↑ Жовтко Г. (24.06.2015). Тест на небайдужість Україна пройшла. Презентовано Зелену книгу Благодійності 2014. Громадський простір. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  176. ↑ Зелена книга української доброчинності – 2016 / Асоціація благодійників України за підтримки ІАЦ «Громадський простір». Упорядник — А. Чирва. — Київ, 2017. — С. 6, 33. Архів оригіналу.
  177. ↑ Указ Президента України №676/2014. president.gov.ua. 23.08.2014. Архів оригіналу за 25.02.2022. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2022-02-25? (довідка)
  178. ↑ Дейнега Віталій Олегович. Державні нагороди України. Кавалери та лауреати. Том V, частина друга. Архів оригіналу за 25.02.2022. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2022-02-25? (довідка)
  179. ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2019 року № 889/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера »
  180. ↑ Киртока В. (20.01.2016). Георгий Тука: "Когда на сцену за орденом поднимаются дети погибших патриотов, у меня в горле ком" (фото). Факты и комментарии. Архів оригіналу за 25.02.2022. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2022-02-25? (довідка)
  181. ↑ У Тернополі нагородять Народних Героїв України (список). Терен: тернопільські експрес-новини. 03.01.2016. Архів оригіналу за 16.02.2016. Процитовано 29.03.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-02-16? (довідка)
  182. ↑ Генерал армії України Степан Полторак нагородив волонтерів медаллю «За сприяння Збройним Силам України». Міністерство оборони України. 13.05.2016. Процитовано 17 травня 2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  183. ↑ Responsibility Award 2021 – Премія відповідальності (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 20 лютого 2022.
  184. ↑ Яна Осадча (4 грудня 2022). "Нова пошта" нагородила волонтерів: список та фото. Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 6 червня 2024. Процитовано 6 червня 2024.
  185. ↑ Фонд “Відродження” оголосив лауреатів Премії відкритого суспільства: серед них “Українська правда”. Українська правда (укр.). Процитовано 27 травня 2025.
  186. ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 8 липня 2026.
  187. ↑ Kitsoft. Івано-Франківська обласна державна адміністрація - Тарасу Шпуку з Прикарпаття присвоєно звання Героя України (посмертно). www.if.gov.ua (укр.). Процитовано 8 вересня 2026.
  188. ↑ У День Української Державності Президент відзначив нагородами військових і цивільних та вручив паспорти юним українцям. 15 липня 2026 року.
  189. ↑ Ukraine, Forbes (1 вересня 2026). Forbes Ukraine відзначив молодих лідерів у списку «30 до 30» 2026. Forbes.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2026.
  190. ↑ #1 Тарас Чмут в рейтингу «Рейтинг найвпливовіших українців: топ 100». ФОКУС (укр.). Процитовано 2 жовтня 2026.
  191. ↑ «Я осознаю, что совершил неправильные вещи». ФСБ показала видео, на котором выносят «предостережение» троим москвичам за помощь украинскому фонду. Meduza (рос.). 19 серпня 2022. Архів оригіналу за 18 червня 2024. Процитовано 18 червня 2024.
  192. ↑ ФСБ заявила о задержании по делу о «госизмене» бывшего сотрудника «Яндекса». Его подозревают в переводе денег для ВСУ. Meduza (рос.). 13 травня 2024. Архів оригіналу за 18 червня 2024. Процитовано 18 червня 2024.
  193. ↑ В России учителя рисования приговорили к 20 годам за перевод средств ВСУ. Национальная Служба Новостей - НСН (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2024. Процитовано 20 червня 2024.
  194. ↑ Злобин, Андрей (21 травня 2024). Минюст внес американскую Freedom House в реестр нежелательных организаций. Forbes.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 23 травня 2024.
  195. ↑ Повернувся до росії — отримав 15 років: ексспівробітника «Яндекса» засудили за… (укр.). Процитовано 5 лютого 2026.
  196. ↑ 15 лет за донат украинскому фонду в начале войны. Случай экс‑сотрудника «Яндекса» напоминает, кому и почему опасно возвращаться в Россию. Медиазона (рос.). Процитовано 5 лютого 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео