Повзик скельний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повзик скельний
Westernrocknuthatch Sitta neumayer.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Повзикові (Sittidae)
Рід: Повзик (Sitta)
Вид: Повзик скельний
Біноміальна назва
Sitta neumayer
Michahelles, 1830
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sitta neumayer
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sitta neumayer
ITIS logo.svg ITIS: 563027
IUCN logo.svg МСОП: 22711205
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 589701

Повзик скельний[2] (Sitta neumayer) — вид горобцеподібних птахів родини повзикових (Sittidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південно-Східній Європі та Західній Азії від Хорватії до Ізраїлю та Ірану. Мешкає на скелястих, сонячних і посушливих схилах пагорбів, в ущелинах, ярах або скелястих відслоненнях.

Опис[ред. | ред. код]

Гніздо повзика скельного

Дрібний птах, завдовжки до 13,5 см. Верхні частини тіла синювато-сірого кольору. Від основи дзьоба через очі до плечей проходить чорна лоральна смужка. Горло та груди білі. Черево та боки рудувато-коричневі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає у скелястих місцевостях. Полює на комах та павуків, яких видобуває з щілин. Восени їсть також ягоди та насіння. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Утворює моногамні пари. Самець спільно з самицею будують гніздо з глини у формі горщика. Якщо гніздо облаштовує у невеликій печері, то вхід обмуровує глиною. Дно вистелюють сухою травою чи мохом. У кладці 4-8 яєць. Інкубація триває 14-15 днів.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Sitta neumayer neumayer — Південно-Східна Європа.
  • Sitta neumayer syriaca — з Південної Туреччини до Північного Ізраїлю.
  • Sitta neumayer rupicola — північ Туреччини, Кавказ, північ Ірану та Іраку.
  • Sitta neumayer tschitscherini — Західний Іран.
  • Sitta neumayer plumbea — Південний Іран.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Sitta neumayer: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 27 вересня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.