Повз вікон йдуть поїзди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повз вікон йдуть поїзди
рос. Мимо окон идут поезда
Жанр соціальна драма
Режисер Едуард Гаврилов
Валерій Кремньов
Сценарист Любов Кабо
Олександр Хмелик
У головних
ролях
Марія Стернікова
Лев Круглий
Елла Некрасова
Оператор Сергій Зайцев
Композитор Георгій Фіртич
Художник Фелікс Ясюкевич
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 98 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1966
IMDb ID 0174025

«Повз вікон йдуть поїзди» — радянський художній фільм 1966 року про молоду вчительку літератури. Автор сценарію — Любов Кабо, в 1940 році закінчила педагогічний інститут і протягом усього життя працювала вчителем літератури. Дебютна робота однокурсників-випускників ВДІКівської майстерні Юхима Дзигана режисерів Едуарда Гаврилова і Валерія Кремньова. Фінал фільму викликав жваві дискусії. Незважаючи на ряд недоліків, дебютний фільм режисерів увійшов до числа найкращих фільмів про школу.

Сюжет[ред. | ред. код]

У школу-інтернат провінційного тайгового сибірського містечка з Москви приїжджає працювати вчителем літератури молоденька випускниця педагогічного училища. Вона така молоденька, що навіть не може звикнути до власного ім'я по-батькові: «Ліда», — представляється вона, і директору доводиться її поправляти: «Лідія Сергіївна». Молода вчителька дивиться на шкільні події не з учительської, а як би зі шкільної парти, зсередини класу. З самої появи в школі-інтернаті Ліда не може зрозуміти порядків, заведених тут директором Федором Федоровичем, а коли розуміє, що за зовні благополучним життям інтернату ховається байдуже ставлення викладачів до дітей — не хоче підкоритися тому, що порядок — єдина мета виховної роботи, адже в результаті діти стають двоєдушними — слабкі стають брехливими, а то й підлими, ті, що сильніше і щиріше — замкнутими. Безпосередність, з якою героїня вторгається в життя школи, викликає невдоволення директора і завуча школи-інтернату. Але її 7 «Б» складний клас — її учень сирота Сашко Зенков в грі «в раба» програв однокласника Генці і тепер повинен все робити для нього: застеляти ліжко, чистити черевики, і всіляко піддається знущанням, або може відкупитися від боргу за десять рублів. Санька терпить і працює на розпилюванні дров, намагаючись по копійках зібрати гроші на «борг честі». В один день Генка з підручними вп'ятьох б'ють Саньку за те що він гуляє з дівчинкою. Кривдники знають, що Санька не ​​буде скаржитися, але дівчинка розповідає про бійку вчительці. Ліда викликає Саньку і по одному кожного з кривдників і… дає їм можливість битися, але тільки тепер — один на один. Незабаром в школі відбувається надзвичайна подія — на уроці 7 «Б» з сумочки вчителя біології вкрадені десять рублів… На загальношкільній лінійці директор змушує стояти всю школу до тих пір поки винний з 7 «Б» не зізнається. Лідія Сергіївна дає чесне комсомольське слово, що її хлопці самі розберуться в цій справі. Вона залишає хлопців в класі: «Я не можу бути слідчим і не хочу. Вирішуйте самі», і йде. Ліді потрібно щоб винуватець зрозумів і сам зізнався, для неї головне — навчити, але директору потрібен порядок і головне — покарати…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]