Повстання Мухи 1490—1492

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повстання під проводом Мухи. Художник І. С. Їжакевич. 1939 рік.

Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань 15 століття українських і молдовських селян, штучно спровоковане[1] господарем Молдовського князівства[2] Штефаном ІІІ, який перебував у конфронтації з Польщею і Литвою-Руссю і намагався поширити свої впливи на західноукраїнських землях. Відбулось у 14901492 роках на чолі з селянином Мухою, яке почалося у Молдові і охопило Галичину і Буковину. Повстанці нападали на маєтки феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали панів.

Причини[ред. | ред. код]

Причиною повстання Мухи було посилення феодального визиску та покріпачення селянства. Тяжкий феодальний гніт доповнювався спустошливими нападами татарських орд і війною молдавського воєводи з польським королем. У повстанні Мухи яскраво проявилася класова солідарність народних мас України й Молдавії.

Хід повстання[ред. | ред. код]

Тогочасний перемиський єпископ РКЦ Ян з Торговиська, автор польського літопису, пише:

«Якийсь Муха з Молдови , в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, увійшов у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на різні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича».

Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв пруські війська (Тевтонський орден). Влітку 1490 року біля міста Рогатина основні сили повстанців були розбиті королівськими військами, а залишки їх на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

Навесні і влітку 1491 року знову з'явилися повстанські загони, які очолював Андрій Боруля (вважають, що це той же Муха). Біля Галича вони зазнали поразки. Борулю схопили пани і стратили — скинули із стін Хотинської фортеці.

Але повстання тривало. У 1492 році селянські загони, ватажок яких також називався Мухою, оволоділи значною частиною Галичини. Вони нападали на маєтки феодалів, палили їхнє майно, убивали панів. Недалеко від Галича група українських шляхтичів уночі напала на загін повстанців, знищила його, а Муху захопила і видала польським військам. Його перевезли у Краківську в'язницю, де він незабаром і помер від катувань.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 329.
  2. у джерелах його називають також волоським воєводою

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]