Повстання в Чечні (1932)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Повстання в Чечні 1932 — спалахнуло на початку 1932 року у зв'язку з колективізацією в Чечні масштабне повстання, в якому взяли участь і значна частина російського населення надтеревих козацьких станиць.

Хід повстання[ред. | ред. код]

На початку березня поблизу села Беной повстанці провели нараду, на якій прийняли рішення розпочати 23 березня озброєне повстання проти Радянської влади. Керував повсталими виходець із села Шуані Моца Шуанінський[1].

Повсталі планували захопити промисли Стерч-Керч, станцію Гудермес і надалі діяти за обставинами. Але місцевому ГПУ через своїх інформаторів вдалося спровокувати передчасне повстання, яке було жорстоко придушене. Усього у цій справі було заарештовано до 3 тисяч осіб[2].

Повсталі чеченці наділили Моцу Шуанінського титулом імаму і рушили через Шуані у бік Беноя. Війська ОГПУ намагалися самостійно придушити повсталих, але зустрівши серйозний опір, були змушені звернутися за допомогою до Червоної Армії. Повстання було придушене в березні 1932 року, причому цілі аули були депортовані за межі Північного Кавказу.

Повстання придушувала 28-а гірничострілецька дивізія, начальником штабу якої в цей час був Микола Ватутін[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хукиев.
  2. Гудаев.
  3. Ватутин, Николай Фёдорович - 1929—1941 Служба в штабах различных уровней. Учебные заведения (рос.). Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]