Повстання у Варшавському гетто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Друга світова війна
Powstanie warszawskie patrol.jpg
Дата: 19 квітня16 травня 1943 року
Місце: Варшава
Результат: Поразка повстання.
Територіальні зміни: Варшава
Сторони
Star of David.svgЄврейський рух опору

Flaga PPP.svg Польська підпільна держава

Flag of German Reich (1935–1945).svg
Третій Райх

Flag of German Reich (1935–1945).svg Вермахт

Командувачі
Flaga PPP.svg Давид Мориц Апфельбаум,
Flaga PPP.svg Леон Родаль,
Flaga PPP.svg Анелевич Мордехай,
Flaga PPP.svg Марек Едельман,
Flaga PPP.svg Павел Френкель
Flag of German Reich (1935–1945).svg Юрґен Штроп,
Flag of German Reich (1935–1945).svg Райнер Стахер,
Flag of German Reich (1935–1945).svg Фердинанд фон Заммерн-Франкенег
Військові сили
Від 220 до 600 вояків Єврейської бойової організації. Від 150 до 400 від Єврейського військового союзу (станом на 19 квітня 1943 р.), тисячі цивільних та незначна кількість польських підпільників з-за меж гетто. Офіційно (згідно з рапортами) середня кількість на один день - 2,090 вояків (в т.ч. 821 есесівців).
Втрати
56065 вбитих на місці, або згодом в газових камерах (на основі рапорту Штропа) Вбитих- 16, Поранених- 90 (на основі даних з рапорту Штропа)

Повстання у Варшавському гетто (їдиш ווארשעווער געטא אויפשטאנד) — збройне повстання єврейських підпільних організацій на території Варшавського гетто, під кінець його ліквідації німцями в рамках операції Рейнхард (дії для знищення польських євреїв в рамках «остаточного вирішення»).

Повстання розпочалося в ніч на єврейське свято Пасхи, 19 квітня 1943 року. В цей момент у гетто знаходилися лише 50-70 тисяч людей[1]. Раніше було понад 400 тисяч, проте більшість були вже знищені, в тому числі 250 тисяч у винищувальному таборі в Белжеці. День за днем відбувалася поступова ліквідація кварталів гетто. Коли німецькі військові і поліційні (в тому числі колабораційні) загони знову увійшли у гетто, то повстанці відкрили по них вогонь.

Впродовж наступних тижнів загони СС та поліції під командування группенфюрера СС Юрґена Штропа придушили повстання і знищили більшість людей (або на місці, або у винищувальному таборі у Треблінці). Все гетто було методично спалене і зрівняне зі землею, а після закінчення ліквідації гетто в першій половині травня висаджено в повітря Велику Синагогу. Німці оголосили про придушення повстання 16 травня 1943 року, хоча спорадичні бої відбувалися ще до червня 1943 року[2].

Сили і втрати повстанців[ред.ред. код]

Повстання у Варшавському гетто. Фото з рапорту Юрґена Штропа Генріху Гіммлеру в травні 1943 р. Оригінальний заголовок німецькою повідомляє: «Mit Gewalt aus Bunkern hervorgeholt» — «Силоміць витягнуті з бункера».

Кількість повстанців за різними даними становили 1000[3]-1500 осіб, в тому числі 400–800 з Єврейської бойової організації (в тому числі багато жінок) та 150–400 Єврейського військового союзу (лише чоловіки). Також було кілька сотень осіб, котрі не були пов'язані з тими організаціями. Інформація про кількість повстанців має дуже багато розбіжностей.

Від польських підпільних організацій повстанці отримували допомогу як перед повстанням, так і під час нього. Зокрема польські підпільники навчали будувати сховки («схрони»), також передавали зброю, бензин та інші хімікати для виготовлення «коктейлів Молотова». Також була невеличка група солдатів, котрі взяли участь у боях. Також використовувалася зброя вбитих німців, проте брак амуніції не сильно покращував ситуацію.

Сховки були організовані ще в 1942 році. Вони виявилися дуже придатними для дій повстанців.

З німецькими підрахунками в боях загинуло 7000 євреїв[4], ще 6000 тисяч згоріли живцем, а біля 50 тисяч було вивезено до Треблінки[5]. Юрґен Штроп у своєму рапорті вказав, що було знищено 56065 євреїв. Проте там не були враховані ті, хто згорів у пожежах. Всього кількість загиблих може сягати 62-63 тисяч.

Сили і втрати німців[ред.ред. код]

В середньому у придушенні повстання брали учать 3000 вояків, в тому числі 821 солдат Ваффен-СС, 367 «гранатових» (синіх) поліцейських (утворювали кордон навколо гетто). Найбільше використовувалися: 1 і 3 батальйони 22 полку поліції порядку, підрозділи варшавських структур Служби безпеки та Гестапо, батареї легкої зенітної артилерії Вермахту, сапери Вермахту, тимчасовий батальйон з литовських та латвійських поліційних підрозділів, частина українського батальйону з охорони концентраційного табору в Травніку. Також допомагала варшавська пожежна служба. Згідно з рапортом Штропа «активно» брали участь у бойових діях в середньому 2054 вояки і 36 офіцерів. За підрахунками Армії Крайової німецькі сили становили близько 5000 осіб, з підтримкою броньовиків, польової артилерії, міноментів та ін.[6]

Проти різних сховків та бункерів німці застосовували димові шашки, сльозоточивий газ та вибухові пристрої. За наказом Штропа використовувалися вогнемети для підпалу будинків[7].

Згідно зі звітом Юрґена Штропа втрати німецької сторони склали: 16 вбитих та 85 поранених. Інші джерела дають іншу кількість — навіть 1300 вбитих та поранених. Також запальними пляшками та гранатами було пошкоджено броньований гусеничний тягач Lorraine 38L(f) та два бронеавтомобілі.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, s. 755
  2. Mark, B. Powstanie w getcie warszawskim. Warszawa, 1963.
  3. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, s. 755 (tom6).
  4. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, s. 755 (tom6)
  5. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, s. 755 (tom6).
  6. Emanuel Ringelblum, Joseph Kermish, Shmuel Krakowski. Polish-Jewish Relations During the Second World War (s.175)
  7. Władysław Pawlak: Urodzeni w Warszawie. Warszawa: Wydawnictwo Iskry, 1986, s. 122.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Edelman, Marek (1990). The Ghetto Fights: Warsaw, 1941-43. London: Bookmarks Publications. ISBN 0-9062-2456-X.
  • Gebhardt-Herzberg, Sabine (2003) (in German). «Das Lied ist geschrieben mit Blut und nicht mit Blei»: Mordechaj Anielewicz und der Aufstand *im Warschauer Ghetto. Bielefeld: S. Gebhardt-Herzberg. ISBN 3-0001-3643-6.
  • Goldstein, Bernard (2005). Five Years in the Warsaw Ghetto. Oakland: AK Press. p. 256. ISBN 1904859054.
  • Jahns, Joachim (2009). Der Warschauer Ghettokönig. Dingsda-Verlag, Leipzig, ISBN 978-3-928-49899-9
  • Moczarski, Kazimierz (1984). Conversations with an Executioner. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall. ISBN 978-0-300-09546-3.
  • Paulsson, Gunnar S. (2002). Secret City: The Hidden Jews of Warsaw, 1940–1945. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-1317-1918-1.Review
  • Wdowiński, Dawid; Lazar, Chaim; Chariton, Morris (1963). And we are not saved. New York: Philosophical Library. ISBN 0-8022-2486-5

Посилання[ред.ред. код]