Повільноварка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасна повільноварка складається з каструлі (ліворуч вгорі), кришки та нагрівача (праворуч)

Повільноварка (також довговарка, тиховарка, самоварка) — керамічна товстостінна каструля, інстальована в корпус із програмованим електропідігрівом, призначена для томління страв за порівняно низької температури. Як і в руській печі, підігрів здійснюється не лише знизу, але й з боків каструлі.

Історія[ред. | ред. код]

За описом Лели Наргі (англ. Lela Nargi), ідея повільноварки походить від горщика для приготування бобів, відомого з прадавніх часів. У Новій Англії з XVIII століття боби залишали в печі на ніч; повільне приготування бобів дозволяло їм увібрати аромат добавок (наприклад, бекона чи меляси), приготована страва дійшла до наших днів під назвою «бостонські боби»[en].

Історик кулінарії В. В. Похльобкін простежує витоки повільноварки від горщика в руській печі.

Точні обставини першого оснащення горщика електропідігрівом невідомі. 1936 року чикагський винахідник Ірвінг Наксон (англ. Irving Naxon) запатентував один з варіантів і намагався виробляти його під назвою «Naxon Beanery All-Purpose Cooker». Спроба була неуспішною, але компанію «The Naxon Utilities Corporation» придбала компанія «Райвел[en]», яка 1971 року створила повільноварку, яка швидко стала популярною під маркою «Crock-Pot». 1974 году з'явилася сучасна конструкцція з окремим керамічним резервуаром, що полегшило миття приладу.

У 1980-ті роки в СРСР повільноварку «Паренка» виробляв свердловський Машинобудівний завод імені М. І. Калініна, посібник з використання був написаний Похльобкіним і досі використовується як довідник з використання повільноварок.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]