Погодін Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погодін Михайло Петрович
Michail Pogodin.jpg
Народився 11 (23) листопада 1800
Москва, Московська губернія, Російська імперія[1]
Помер 8 (20) грудня 1875 (75 років)
Москва, Московська губернія, Російська імперія[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Проживання Москва[2]
Діяльність мовознавець, історик, журналіст, філософ, редактор[d], письменник і видавець[d]
Alma mater Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Заклад Імператорський Московський університет[d]
Нагороди
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Demidov Prize
Михайло Погодін

Миха́йло Петро́вич Пого́дін (11 (23) листопада 1800(18001123) — 8 (20) грудня 1875) — російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Петербурзької АН1841).

Один з ідеологів теорії російської «офіційної народності».

З біографії[ред.ред. код]

Син кріпака, що був відпущений на волю 1808 року. В 1821 закінчив Московський університет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі». Виступаючи з позицій норманської теорії, заперечував положення про автохтонність слов'янського походження Київської Русі.

«Науково» розвинув та обґрунтував концепцію «офіційної народності»[3]

У 1826-44 професор Московського університету.

В 1827-30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841-56 разом з С. Шевирьовим — «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України. Автор шовіністичної «теорії» («Теорія Погодіна — Соболевського»), за якою до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці вийшли з Карпат і поселилися над Дніпром лише у XVI столітті.

На думку Погодіна, українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. Погодін заперечував факт існування українського народу. У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів Погодіна, українські історики та філологи (М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевський, О. Котляревський, П. Житецький, А. Кримський) переконливо довели їх безпідставність і ненауковість.

Погодін став також духовним батьком галицького москвофільства. Після відвідин Погодіним Львова в 1835 і 1838–1840 під його ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою «Погодинская колония».

В 1860-х рр. Погодін виступив одним з ідеологів російського панславізму — ідеї створення могутнього московського царства, яке мало об'єднати всіх слов'ян.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Те, що у Подніпров'ї за часів Київської Русі жили предки росіян, а не українців, Погодін аргументував, між іншим, тим, що у Росії збереглися билини, а в Україні їх не було[4].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]