Погодін Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Погодін
Особисті дані
Повне ім'я Погодін Сергій Анатолійович
Народження 29 квітня 1968(1968-04-29) (54 роки)
  Рубіжне, СРСР
Зріст 183 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985—1986 СРСР «Зоря» 46 (1)
1987—1989 СРСР «Динамо» К 3 (0)
1990 СРСР «Зоря» 17 (4)
1990—1992 СРСР / Україна «Шахтар» Д 62 (10)
1993 Нідерланди «Рода» 3 (0)
1993—1994 Росія «Спартак» М 3 (0)
1994—1995 Україна «Шахтар» Д 16 (3)
1995 Іспанія «Меріда» 3 (1)
1996—1997 Ізраїль «Хапоель» Т-А 37 (5)
1998—2000 Україна «Торпедо» З 14 (0)
2000—2002 Україна «Зоря» 16 (1)
2007—2008 Україна «Титан» Д 37 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1992 Україна Україна 1 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1999 Україна «Торпедо» З
2001 Україна «Зоря»
2007—2009 Україна «Титан» Д

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 травня 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 28 травня 2013.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Пого́дін Сергі́й Анато́лійович (нар. 29 квітня 1968, Рубіжне, Луганська область, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий завдяки виступам у луганській «Зорі», донецькому «Шахтарі» та київському «Динамо». Встиг пограти у клубах з Іспанії, Нідерландів, Ізраїлю та Росії. У складі національної збірної України провів 1 матч. Розпочав тренерську кар'єру ще під час активних виступів як гравця. Майстер спорту СРСР (1991).

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Погодін народився у Рубіжному, що в Луганській області. Вихованець луганського спортінтернату, де його тренером був Вадим Добіжа. У складі «Зорі» дебютував у 1985 році, коли йому не виповнилося ще й 17 років. Тренер луганського клубу Олександр Журавльов вирішив зробити ставку на молодь і того року у «Зорі» дебютували окрім Погодіна такі відомі в майбутньому футболісти, як Тимерлан Гусейнов, Ігор Фокін, Сергій Юран та інші. Погодін міг зіграти як у півзахисті, так і на будь-якій позиції в обороні команди. Вже з наступного сезону він став повноправним гравцем основи і не залишився поза увагою селекціонерів київського «Динамо», які запросили хлопця до столиці України.

У Києві Сергій провів три сезони, виступаючи переважно за дубль. Лише у чемпіонаті 1988 року він відіграв три гри у складі першої команди, а у розіграші Кубка СРСР 1989/90 завдяки двом появам на полі зміг стати володарем цього престижного трофею. У 1990 році Погодін повернувся до «Зорі», однак вже після першого кола опинився у вищоліговому «Шахтарі» з Донецька.

29 квітня 1992 року, в день свого 24-річчя, Сергій Погодін провів перший і єдиний матч у складі новоствореної збірної України. Він відіграв перші 56 хвилин у поєдинку проти збірної Угорщини[1]. Цей матч був першим в історії для української команди.

У 1993 році Погодін залишив «Шахтар», та транзитом через нідерландську «Роду» опинився у московському «Спартаку». Однак сподівань тренерів свого нового клубу він не виправдав і, провівши всього 3 матчі у чемпіонаті протягом двох сезонів, повернувся до «Шахтаря», разом з яким став володарем Кубка України 1994/95.

У 1995 році півзахисник вирішив здійснити другу спробу підкорення Європи і разом з Миколою Писарєвим вирушив до іспанської «Меріди». Провівши три матчі та відзначившись одного разу у воротах суперника, Погодін залишив команду і перейшов до лав тель-авівського «Хапоеля».

У 1998 році футболіст повернувся до України. Виступав за запорізьке «Торпедо», де спробував себе не лише у ролі футболіста, а й тренера. Після розформування запорізької команди повернувся до Луганська, де на нього покладалися значні надії. Однак 2001 рік можна назвати чи не найгіршим у біографії як «Зорі», так і самого Погодіна — під керівництвом Сергія Анатолійовича команда перетворилася на непримітного середняка другої ліги, що був сформований з гравців сумнівної кваліфікації, яких Погодін запросив з чемпіонату Донецької області. Враховуючи відсутність результатів та деградацію командної гри, керівництво клубу прийняло рішення про відставку тренера.

Після завершення роботи у «Зорі» Погодін певний час працював тренером у команді «Шахтар-3», а також грав на аматорському рівні у командах «Моноліт», «Південьсталь» та інших. У 2005 році був призначений на посаду старшого тренера ДЮФШ «Металург» (Донецьк). У 2007 році обійняв посаду граючого тренера у донецькому «Титані», де пропрацював до 2009 року. Згодом, повернувся до команди вдруге у 2011 році, вже після зняття «Титану» зі змагань професійних клубів та початку виступів у чемпіонаті області, працював тренером у дитячо-юнацькій школі клубу[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні трофеї
Особисті досягнення

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 29.04.1992. Ужгород. Збірна України - збірна Угорщини 1:3. Протокол матчу (рос.). «Футбольна Україна». Архів оригіналу за 27.08.2013. Процитовано 28 травня 2013. 
  2. ДЮСШ «Титан» (Донецьк) (рос.). Офіційний сайт ПФК «Титан». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]