Погон (морська справа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погон грота з візком, встановлений поперек кокпіта.
Погон з візком, на якому закріплений шкот (синього кольору) та троси для горизонтального пересування.

Погон — металевий прут, по якому ковзає блок який-небудь снасті при перенесенні вітрила з одного борту на інший[1]. Погон має форму літери П і встановлюється поперек діаметральної площини (від борту до борту) або вздовж її. На погоні встановлюється візок з блоками, через які проходять шкот та троси для пересування візка.

Погон грота розташований поперек діаметральної площини, і служить для закріплення гіка-шкота. Погони стакселів (кліверів) встановлюються по обох бортах паралельно діаметральній площині (у толбоя погон має форму півкола і розташовується, як у грота, поперек).

У разі застосування погонів пересуванням візка можна змінювати докладання сил, що діють на задню (вільну) і нижню (закріплену на гіку) шкаторини. Таким чином можна керувати вигином і вітрила і його поворотом, що має значення на перегонових суднах[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погон, на судне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Czesław Marchaj. Teoria żeglowania: aerodynamika żagla. — Warszawa : Alma-Press, 2009. — С. 272-279. — ISBN 978-83-7020-269-9. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Самойлов К. И. Погон // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)