Погребиський Олександр Ігорович
| Олександр Ігорович Погребиський | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився |
8 березня 1989 (35 років) Київ | ||||||
| Громадянство |
 УРСР →  Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | військовослужбовець, громадський діяч, політик | ||||||
| Alma mater |
Національний університет біоресурсів і природокористування України Київський національний університет будівництва і архітектури | ||||||
| Військове звання |
 Молодший лейтенант | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Олександр Ігорович Погребиський (нар. 8 березня 1989, м. Київ, Україна) — український політик, волонтер, громадський активіст, ветеран ООС. Депутат Київської міської ради.[1] Член Політичної партії “Європейська Солідарність” та громадської організації "Справа громад".[2][3] Лідером ГО "Республіка. Брати по Зброї".
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Боярський коледж екології і природних ресурсів (2008, диплом з відзнакою), факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування (2010, диплом бакалавра), факультет землевпорядкування та кадастру Київського університету будівництва і архітектури (2011, спеціальність — інженер).
Працював інженером-геодезистом в ТОВ «Трансгазінжинірінг» (2011—2015).
У 2014—2015 роках займався волонтерством.
З 2015 по 2017 рік вступив до лав Збройних Сил України в якості солдата (помічник гранатометника) в 95-у окрему десантно-штурмову бригаду.
У 2017 році звільнився з лав ЗСУ сержантом (головним сержантом гранатометного взводу).
У 2018 році почав працювати в проєкті Міністерства оборони України з будівництва 184 гуртожитків для військовослужбовців та керував роботою волонтерської групи до 2019 року.
У 2019 році став кандидатом в народні депутати від партії «Європейська Солідарність» (№ 43 в списку).[4]
У травні 2020 року підписав Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу.[5]
На місцевих виборах 2020 року був обраний депутатом Київської міської ради ІХ-го скликання.[6]
З перших днів повномасштабної війни Росії проти України став на захист Києва та на основі Київського осередку ветеранської ГО "Республіка. Брати по Зброї" сформував 206 батальйон територіальної оборони (входить до 112 ОБрТрО). Проте, коли Київ звільнили від ворога, Олександр пішов до військкомату і мобілізувався на фронт[7].
3 серпня 2022 року в бою з російськими окупантами отримав контузію[7].
У січні 2023 отримав другу контузію при обороні Соледару[8], за що згодом був нагороджений медаллю "За поранення".
Інциденти[ред. | ред. код]
21 липня 2020 року народного депутата від парламентської фракції «Опозиційна платформа — За життя» Олега Волошина невідомий облив зеленкою після його заяви про «відсутність суверенітету» в України. По цій справі було затримано ветеранів російсько-української війни Олександра Погребиського та Ігоря Чепкасова.[9] 23 липня відбувся суд, в підсумку якого Олександра відпустили на поруки.[10][11]
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- нагрудний знак від Начальника Генерального Штабу «За заслуги перед Збройними Силами України»
- відзнака від президента України «За гуманітарну участь в антитерористичнїй операції»
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» [12]
- «Учасник військового параду з нагоди 25-ти річчя незалежності України»[13]
- Орден «За заслуги» III ступеня (2019)[14]
- Медаль "За поранення".
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стало відомо, хто проходить до Київради: список. Слово і Діло (укр.). Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ "Справа Громад" зібрала упаковані наплічники для дітей загиблих захисників України. Прямий (англ.). 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Погребиський Олександр Ігорович. Центральна виборча комісія. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Партія "Європейська солідарність" оприлюднила 50-ку кандидатів у нардепи – хто у списку. 5 канал (uk-UA) . Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Звернення учасників Революції Гідності проти реваншу. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Депутат Київради Олександр Погребиський отримав контузію у бою з російськими загарбниками. Букви. 3 серпня 2022.
- ↑ Оборона Соледара, потенційне оточення та ризики для Бахмута. Інтерв'ю з бійцем 46 бригади Олександром Погребиським. www.pravda.com.ua. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Суд відпустив на поруки другого підозрюваного у справі обливання зеленкою нардепа ОПЗЖ Волошина - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Ветерана, який облив депутата від ОПЗЖ зеленкою, суд відпустив на поруки, Громадське, 23 липня 2020 р.
- ↑ Облиття зеленкою нардепа з ОПЗЖ Волошина: ветеран АТО Погребиський був лише свідком, але провів ніч у буцегарні. Новинарня (укр.). 22 липня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Петро Порошенко прибув на засідання суду, щоб взяти на поруки затриманого волонтера Олександра Погребиського. zhitomir.today (ua) . Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Олександр Погребиський волонтер, громадський активіст, ветеран АТО завітав на рідний факультет землевпорядкування, НУБІП, 6 грудня 2019 р.
- ↑ Указ Президента України від 7 березня 2019 року № 63/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Картка кандидата, Справа громад
- Народились 8 березня
- Народились 1989
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені медаллю «За поранення» (легке)
- Нагороджені нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Члени партії «Європейська Солідарність»
- Учасники боїв за Київ
- Військовики 95-ї десантної бригади
- Депутати Київської міської ради