Погруддя жінки (Шевченко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погруддя жінки
Taras Shevchenko painting 0001.jpg
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 1830
Розміри: 47,5 × 38
Матеріал: папір
Техніка: італійський олівець
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

Погруддя жінки — портрет роботи Тараса Шевченка (копія з невідомого оригіналу) виконаний ним у Вільно в 1830 році на папері італійським олівцем. Розмір 47,5 × 38.

Зустрічається також під назвою «Жіноча голівка»[1].

Оригінал для портрету[ред. | ред. код]

Є припущення, що це копія з естампного портрету видатної французької трагедійної актриси Адрієни Лекуврер[2].

І. Л. Балясний вважає (без належних підстав), що цей рисунок зроблено «з погруддевої гіпсової скульптури жінки»[3]. Цю ж помилку повторює Л. Хінкулов у монографії «Тарас Григорьевич Шевченко» (М., 1957, стор. 30).

Написи[ред. | ред. код]

Праворуч унизу олівцем, можливо рукою Шевченка є напис:

1830 — Года Рисовалъ Тарасъ Шевченко

Цей напис зроблений поверх стертого напису, в якому, за даними Харківського інституту науково-судової експертизи від 10 лютого 1941 року, прочитується:

R: V:. N.. Григорьев

Зліва внизу чорнилом авторський напис, зроблений в Петербурзі:

На память Александру
Ивановичу Уварову
Т: Шевченко.

Нижче — нерозбірливий напис олівцем.

Про родину Уварових Т. Г. Шевченко згадує у повісті «Художник»:

«Праздник встретил я в семействе Уваровых. Не подумайте — графов. Боже сохрани, мы еще так высоко не летаем. Это простое, скромное, купеческое семейство, но такое доброе, милое, гармоничное, что дай бог, чтобы все семейства на свете были таковы. Я принят у них как самый близкий, родной. Карл Павлович тоже их нередко посещает»[4].

Місце зберігання[ред. | ред. код]

Портрет зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка, інв. № г-275[5].

Попередні місця збереження: власність О. І. Уварова, Д. І. Толстого, Державний російський музей (Санкт-Петербург), Інститут Тараса Шевченка (Харків), Галерея картин Т. Г. Шевченка.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. «Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 14, № 4, та інші джерела
  2. Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. Том другий, сторінка 115.
  3. «Шевченко-художник», зб. «Великий поет-революціонер», Одеса, 1939, стор. 221
  4. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. т. IV, стор. 169, 175, 176; т. V, стор. 176, 177, 182
  5. http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/description/1.html

Література[ред. | ред. код]

  • Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 1.