Погулянка (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погулянка
Львів
Погулянка
Погулянка і кінцева зупинка трамваю № 7
Загальна інформація
Район

Личаківський

Телефонний код 032
Головні вулиці

Погулянка, Вахнянина

Заклади освіти
та культури

Центр творчості дітей та юнацтва Галичини

Парк

парк «Погулянка»

Поштові індекси 79017
Транспорт
Трамвай 7
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Погуля́нка (пол. Pohulanka) — місцевість Личаківського району Львова, в яку входить парк «Погулянка» і район між ним, Личаківським кладовищем і вулицями Студентською та Зеленою.

Назва «Погулянка» походить від слова «гуляти».

Історія[ред.ред. код]

У XVII столітті нинішня Погулянка була частиною так званої Аттельмаєрівської Пасіки. Першими свій маєток тут збудувала родина Деймів. 1810 року частину ланів не придбав відомий львівський адвокат Францішек Венґлінський. Він теж збудував тут маєток. Саме завдяки Венґлінському ця місцина стає прогулянковим парком, а прилеглу до маєтку територію було названо на його честь – «Лісок Венґлінського».

У 1821 році Погулянку придбав ресторатор Йоган Дістль і висадив тут парк.

У середині XIX століття ці землі перейшли у власність Яна Кляйна. Новий господар упорядкував ділянку та місці осушеного ставу броварню. Тривалий час пиво Кляйна вважалося найкращим у Львові. Ресторан на Погулянці славився смаженими курчатами та варениками зі сметаною, а в літньому павільйоні цукерні Майсона любителі відпочинку на природі пригощалися вишуканим морозивом різних ґатунків.

На початку ХХ століття Погулянка дещо втратила свою колишню привабливість через появу промислових об’єктів і початком спекулятивної забудови околиць. Після приходу радянської влади, у 1940 році розпочато роботи по створенню міського парку культури та відпочинку «Погулянка». Тоді розпочалися роботи з впорядкування території паркового масиву, але усі плани з подальших робіт у парку обірвав початок війни. За період німецької окупації роботи в парку зупинились, але по війні поновилися. 1962 року розроблено проект лісопарку «Погулянка». 1989 року парком Погулянка проклали асфальтовану доріжку, а три ставочки, через які тече потік Пасіка, обклали камінням та бетоном, а також було розроблено проект освітлення паркової алеї.

В межах парку Погулянка на початку ХХІ століття залишилися два хутори: один з них має адресу – вул. Пасічна, 86-а і 88-а, а інший – вул. Вахнянина, 39, розташований у глибині парку поблизу колишнього костелу вірменських черниць-бенедектинок, збудованого у 1897 році. Нині храм належить парафії Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ. Його відвідує лише декілька людей, переважно це мешканці прилеглого хутору.

1988 року до входу в парк була прокладена трамвайна колія, по якій курсує трамвай № 7.

Сьогодні Погулянка — це, крім парку, елітний район малоповерхової забудови, а також поступово тут з'являються сучасні житлові комплекси.

Важливі споруди[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]