Подерв'янський Сергій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подерв'янський Сергій Павлович
Sergij Podervyanskij.jpg
Народження 2 (15) липня 1916
Київ, Російська імперія
Смерть 9 лютого 2006(2006-02-09) (89 років)
  Київ, Україна
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Жанр портрет
Навчання Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
Діяльність художник
Вчитель Konstantin Ivanovich Rudakovd
Відомі учні Федірко Анатолій Михайлович
Працівник Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
У шлюбі з Міляєва Людмила Семенівна
Нагороди
медаль «За бойові заслуги»
Народний художник України Заслужений діяч мистецтв УРСР

Сергі́й Па́влович Подерв'я́нський (нар. 15 липня 1916, Київ — пом. 9 лютого 2006, Київ) — український живописець, графік; член Спілки художників України з 1952 року[1]. Чоловік мистецтвознавця Людмили Міляєвої; батько художника Леся Подерв'янського

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 [15] липня 1916(19160715) року у місті Києві в родині підполковника медичної служби Київського військового шпиталю. Закінчив семирічну школу і вчився у Київському залізнично-дорожньому технікумі на архітектурному факультеті. З 9 років займався в приватній художній студії А. М. Вороненко-Вороного.

У 19371940 роки проходив строкову службу в Червоній армії на Далекому Сході. У 19411943 роках бравучасть у німецько-радянській війні. У 19441945 роках — курсант Вищого Ленінградського топографічного училища. З 1946 року служив на Далекому Сході.

З жовтня 1946 року по 1952 рік навчався у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР (викладачі Костянтин Рудаков, Михайло Авілов, Володимир Конашевич). Дипломна робота «М. Г. Чернишевський в 1862 році в Петропавлівській фортеці» експонувалася на Виставці дипломних робіт випускників інституту в липні 1952 року в Ленінград[[]]і, в Науково-дослідному музеї Академії мистецтв СРСР[2].

З 1952 по 2005 рік у Київському державному художньому інституті (згодом НАОМА) — старший викладач, доцент з 1963 року, професор з 1982 року; у 19701977 роках — завідувач кафедрою рисунку. Серед його учнів: Олексій Аполлонов, Інна Биченкова, К. Бовкун, Олександр Бурлін, А. Кипиченко, Д. Михов, Ф. Пинхас, Олена Придувалова, Т. Русецька, В. Списаренко, Владислав Шерешевський, Анатолій Федірко та інші.

Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, 14, квартира 13. Помер у Києві 9 лютого 2006 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису, портрету, пейзажу, натюрморту, ню, у галузі книжкової графіки — ілюстрував книги українських та зарубіжних авторів, виготовляв плакати. Серед робіт:

  • плакат «Вугілля і метал» (1931);
  • «Портрет штампувальника заводу „Більшовик“ М. Бикова» (1958);
  • «Валя» (1958, акварель, пастель; Харківський художній музей);
  • «Покинута» (1961, темпера; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Верстатобудівники» (1964, темпера);
  • «За живою стіною» (1965);
  • «Портрет штурмана антарктичного походу В. Дзюбенка» (1968);
  • «Портрет фрезерувальника заводу „Більшовик“ В. Попенка» (1969, темпера);
  • «Портрет народного художника СРСР Ф. Нірода» (1970);
  • «Портрет архітектора Є. І. Катоніна» (1975);
  • «Портрет художниці Г. І. Галинської» (1978);
  • «У дні окупації» («Портрет матері», 1980);
  • «Портрет артистки Н. Костенко» (1980);
  • «Портрет художника А. Пламентицького» (1981);
  • «Зміна» (1981);
  • «Портрет професора Н. Сергієнка» (1985);
  • «Між боями» (1988).

Виконав ілюстрації до творів:

Брав участь у київських, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках з 1958 року. Персональні виставки відбулися в Києві в 1973 і в 2006 році[2].

Твори художника знаходяться у Національному художньому музеї України, у приватних збірках Франції, США, Південної Кореї та України.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]