Подесіння (історико-географічна область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Desna.png

Подесі́ння — історико-географічна область, заселена українцями, що лежить у сточищі річки Десною, від якої дістала назву.

Охоплює частину території України й Росії та частково збігається з територією Сіверщини.

Поділ[ред. | ред. код]

З Подесення виділяють південно-східну частину сточища Десни — край Посем'я, що обіймає сточище цієї лівої притоки Дечни. Подесіння також часткого містить у собі на північному заході український козацький край — Стародубщину.

Розрізняють:

  • Горішнє Подесіння — сточище Десни вище Брянська,
  • Середнє Подесіння — сточище Десни від Брянська до Чернігова,
  • Нижнє Подесіння — сточище Десни нижче Чернігова.

Горішнє Подесіння відноситься до білоруської етнічної території. Середнє та Нижнє Подесіння — до української етнічної території.

Історія[ред. | ред. код]

У давнину Подесіння населяли племена Вілендорф-Костенківської (38-25 тисяч років тому), Мізинської (25-15 тисяч років тому), Деснянської (13000-8000 років до Р. Х.), Пісочнорівської (8000-5000 років до Р. Х.), Дніпро-Донецької (6500-4200 роки до Р. Х.), Ямково-гребінцевої керамки (4200-2000 років до Р. Х.), Середньоніпровської (2000—1450 роки до Р. Х.), Мар'янівської (1800—1100 роки до Р. Х.), Сосницької (1450—900 роки до Р. Х.), Юхнівської (600—200 роки до Р. Х.), Зарубинецької (200 рік до Р. Х. — 200 рік по Р. Х.), Київської (200—475 роки), Колочинської (475—700 роки), Волинцівської (700—900 роки) культур й згодом руське плем'я сіверяни.

Центри Подесіння[ред. | ред. код]

Головні міста Подесіння: Чернігів й Брянськ.

Важливі етнічно-історичні центри: Новгород-Сіверський й Стародуб.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]