Підкамінь (ґміна)
| Гміна Подкамєнь | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Подкамєнь (Підкамінь) |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 133,41 км² |
| Громади | 13 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
11486 86,1 осіб/км² |
Ґміна Подкамєнь — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Подкамєнь (Підкамінь).
Об'єднану сільську ґміну Подкамєнь (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бєньковце (Беньківці), Виспа, Дегова, Дзічкі (Дички), Доліняни, Заланув (Заланів), Любша, Мелна, Подбуже (Підбір'я), Подкамєнь (Підкамінь), Псари (за винятком частини, віднесеної до ґміни Кнігиніче), Фраґа, Яглуш[1].
Площа ґміни — 133,41 км².
Кількість житлових будинків — 1827.
Населення — 11486 осіб[2].
Національний склад населення ґміни Подкамєнь на 1 січня 1939 року[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | німці | поляки | польські колоністи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Беньківці | 790 | 785 | 5 | ||||
| Виспа | 670 | 645 | 10 | 15 | |||
| Дегова | 810 | 690 | 90 | 10 | 20 | ||
| Дички | 680 | 670 | 5 | 5 | |||
| Долиняни | 2000 | 1850 | 80 | 70 | |||
| Заланів | 1250 | 1110 | 70 | 40 | 30 | ||
| Любша | 560 | 535 | 15 | 10 | |||
| Мельна | 820 | 780 | 20 | 10 | |||
| Підбір’я | 500 | 435 | 40 | 5 | 20 | ||
| Підкамінь | 1620 | 700 | 640 | 80 | 80 | 120 | |
| Псари | 1410 | 1090 | 100 | 10 | 60 | 150 | |
| Фрага | 910 | 800 | 10 | 100 | |||
| Яглуш | 630 | 550 | 70 | 10 | |||
| Загалом | 12650 | 10640 | 1140 | 275 | 30 | 285 | 270 |
| Відсотки | 100 % | 84,11 % | 9,01 % | 2,17 % | 0,23 % | 2,25 % | 2,13 % |
17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Рогатинського району[4].
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 10975 осіб[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 69. — poz. 663. — S. 1296—1298. (пол.)
- ↑ Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 11. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 66—69. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 3. (нім.)