Подорожник ланцетолистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подорожник ланцетолистий
Plantago lanceolata Heinäratamo IMG 7939 C.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Рід: Подорожник (Plantago)
Вид: Подорожник ланцетолистий
Біноміальна назва
Plantago lanceolata
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Plantago lanceolata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Plantago lanceolata
EOL logo.svg EOL: 579215
IPNI: 321285-2
ITIS logo.svg ITIS: 32874
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39414

Подорожник ланцетолистий (лат. Plantago lanceolata) — багаторічна трав'яниста рослина роду Подорожник (Plantago)[1].

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина висотою до 50 см з укороченим кореневищем та стрижневим коренем.

Стебло безлисте. Листки зібрані у прикореневу розетку, ланцетні суцільнокраї, з 3-5 дугоподібними жилками, у нижній частині вздовж жилок волосисті.

Квітки дрібні, сухі, зі світло-бурим відтінком, зібрані у густі короткі довгасто-яйцеподібні колоски. Тичинки світло-жовті, у 4-5 разів довші від віночка та видаються з нього.

Плід — яйцеподібна тупа двогнізда коробочка, що має в кожному гнізді по одній насінині. Рослина цвіте у травні-серпні. Дозрівання плодів припадає на липень-вересень.

Поширення[ред.ред. код]

Росте у Північній півкулі у регіонах з помірним кліматом. В Україні поширена у лісостепу, степу та у Криму.

Росте на вологих родючих ґрунтах по суходільних та заплавних луках, на лісових галявинах та просіках

Хімічний склад[ред.ред. код]

Надземні частини рослини містять флавоноїди, фенолокислоти та їх похідні. У листі містяться вуглеводи та органічні кислоти: (фумарова, хлорогенова, неохлорогенова, ванілінова, ферулова, протокатехова, пара- гідроксибензойна, пара-кумарова). Насіння містить слиз та тригліцериди.

У корінні знайдені лінолева кислота, холестерин, ситостерин, стигмастерин та кампестерин.

Застосування[ред.ред. код]

Лікарська рослина[2][3]. Запах відсутній; смак слабко гіркий, в'яжучий. Листя подорожника ланцетолистого мають протизапальну, болезаспокійливу та секретолітичну дію при захворюваннях дихальних органів, супроводжуваних виділенням густих секретів, наприклад, при хронічному катарі легенів, частому сечовипусканні та ін. Сік зі свіжого листя цієї рослини діє пом'якшувально, заспокоює болі при фурункулах, при набряках внаслідок ударів, укусах комах та ін. Збір і сушіння варто проводити обережно, бо ніжні листки часто втрачають колір, буріють і навіть чорніють. На даний момент попит сировини виріс, тому фармацевти почали вирощувати подорожник штучно.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Plantago lanceolata на сайті EOL
  2. A. Ożarowski, W. Jaroniewski Rośliny lecznicze i ich praktyczne zastosowanie. — Warszawa : Instytut Wydawniczy Związków Zawodowych, 1987. — С. 436. — ISBN 8320204720.
  3. Stanisław Kohlmünzer Farmakognozja: podręcznik dla studentów farmacji. — Warszawa : Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2003. — С. 669. — ISBN 8320028469.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]