Подриння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долина річки Дрина, місто Баїна Башта[sr]
Міст через Дрину в місті Вишеград (близько 1890 року)
Громади Боснії і Герцеговини в регіоні Подриння

Подриння — географічний регіон Балканського півострова; слов'янська назва долини річки Дрина, що протікає територією Боснії і Герцеговини та Сербії.

Економіко-географічне положення[ред. | ред. код]

Поблизу річки в сербській частині Подриння знаходиться кілька макрорегіонів: Азбуковиця[sr], Ядар[sr], Лешниця і Мачва, в боснійській частині — Семберія і Бирач. На півночі межею Подриння є Посавина. Подриння складається з різних порід, зокрема й магматичного походження, з покладами корисних копалин у Крупані[ru], Заячі, Зворнику, Власениці, Сребрениці і Братунаці (сурма, свинець, цинк, боксити тощо). Подриння є загалом слабкорозвиненим з економічної точки зору, вигідним для ведення сільського господарства і вироблення енергії (діють ГЕС Баїна-Башта, Зворник і Вишеград), оскільки Дрина є найбільшою річкою країн колишньої СФРЮ, придатною для вироблення електроенергії.

У Подринні вирощують ягоди (малина і ожина), особливо в районі Братунаця і Любовії[ru]. Промисловість також досить розвинена, але хороші транспортні лінії відсутні: є дороги тільки від Шабаця до Зворника і до Баїни-Башти[en] через Любовію. Частина долини Дрини з каньйонами і ущелинами непридатна для будівництва доріг. Регіон у цілому малонаселений, єдине велике місто на території Сербії — Лозница[ru], а також Вишеград і Сребрениця (в Боснії і Герцеговині). Три природних курорти: Баня-Ковиляча[sr] (Сербія), Сребреницька Баня і Вишеградська Баня (Боснія і Герцеговина).

Історія[ред. | ред. код]

Подринський округ від 1918 до 1922 року зі столицею в Шабаці був одним з округів КСХС, знаходився на північному заході Шумадії і Західної Сербії. Від 1922 до 1929 року Подринська область перебувала приблизно на тій самій території зі столицею в Шабаці, а 1929 року засновано Дринську бановину зі столицею в Сараєві. Бановина включала захід Сербії і схід Боснії і Герцеговини.

Після розгрому Югославії територію Бановини розділили між НДХ і військовою адміністрацією Сербії. 1941 року об'єднані сили партизанів і четників (ще до розколу) в ході боїв за Баню-Ковилячу[ru] і Лозницю[en] витіснили на деякий час звідти німців, і партизани заснували Ужицьку республіку — першу звільнену від німців своїми силами територію в Європі (без урахування СРСР). Німці в кінці 1941 року розгромили республіку, і партизани пішли в Боснію і Герцеговину. Звільнення території завершилося до кінця 1944 — початку 1945 року.

Під час Боснійської війни в Подринні було вбито багато мусульман, багато з них втекли. Вважається, що частина з них загинула під час трагедії в Сребрениці[1], у вчиненні якої звинувачують військових Республіки Сербської. Згідно з Сараєвським центром досліджень і документації при проєкті Боснійського атласу загиблих, саме в Подринні загинуло найбільше цивільних: з 97207 офіційно загиблих у Боснійській війні, за оцінками Мірсада Токача 2007 року, 28666 жертв відносяться до подій в Подринні[2].

В наші дні Боснійсько-Подринський кантон (Федерація Боснії і Герцеговини) носить ім'я регіону.

Міста[ред. | ред. код]

Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина (Республіка Сербська; Боснійсько-Подринський кантон Федерації Боснії і Герцеговини)
Сербія Сербія (Мачванський округ; Златиборський округ)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bećir Bogilović's evidence at Orić trial, 21 March 2005, ICTY, p. 6367, icty.org; retrieved 31 July 2010.
  2. Nidzara Ahmetasević. Balkan Investigative Reporting Network «JUSTICE REPORT: Bosnia's Book of the Dead», 21 June 2007; retrieved 31 July 2010.

Посилання[ред. | ред. код]