Подібна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Подібна
Подібна. Автобусна зупинка.jpg
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Громада Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71060150100080758
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване середина 17 століття
Населення 969 (на 1 січня 2005 року)
Поштовий індекс 20143
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°54′58″ пн. ш. 30°13′37″ сх. д. / 48.91611° пн. ш. 30.22694° сх. д. / 48.91611; 30.22694Координати: 48°54′58″ пн. ш. 30°13′37″ сх. д. / 48.91611° пн. ш. 30.22694° сх. д. / 48.91611; 30.22694
Середня висота
над рівнем моря
233 м
Відстань до
обласного центру
143,9 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Подібне
Місцева влада
Адреса ради с. Подібна
Сільський голова Кобзар Валерій Михайлович
Карта
Подібна. Карта розташування: Україна
Подібна
Подібна
Подібна. Карта розташування: Черкаська область
Подібна
Подібна
Мапа

Поді́бна — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Маньківської селищної громади. Розташоване за 11 км на південний захід від смт Маньківка. На околиці села знаходиться залізничний роз'їзд Подібне та від автошлях М05. Населення становить 969 осіб (на 2005 р.).

Галерея[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Історія села починається з середини XVII століття.

У 1759 році тут збудовано на новому місці й освячено Михайлівську церкву. На той час у селі проживало 431 чоловіків та 411 жінок, які мешкали в 102 будинках. Працювало два млини.

У 1864 році Лаврентій Похилевич занотував у своїх «Сказаннях…» про це поселення так:

« К Помойницкому приходу причислено село Подобное, отстояіуее в 5-ти верстах от Помойника. Жителей в нем обоего пола 1163.
Приписная церковь Михайловская, деревянная, построена 1759 года. До 1842 года она была особою приходскою и имела собственную землю, поступившую в казну за уничтожением особою прихода.
«

У 1900 році в селі було 382 двори; кількість мешканців: чоловіків — 915, жінок — 992. На той час тут діяли церква, церковно-приходське училище, вітряк та млин.

У 1905 році село відносилося до Краснопільської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 2640 десятин; на той час у селі було 406 дворів.

Під час Другої світової війни в селі діяла підпільна диверсійна група на чолі з Миколою Савовичем Громовим-Смаженюком, які пустили під укіс два поїзди на залізничній ділянці Поташ—Яроватка. 255 уродженців села брали участь у боях, із них: 119 нагороджені бойовими нагородами, 131 загинули. У 1947 році на Братській могилі, де поховані визволителі села, встановлено пам'ятник. У 1965 році в центрі села збудовано обеліск Слави воїнам-визволителям, які загинули на війні.

У післявоєнний період у селі була контора колгоспу імені М. Щорса, за господарством було закріплено 2201,7 гектари землі, у тому числі 2103,2 га орної. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Тут був млин, механічна та деревообробна майстерні. На той час у селі були відкриті восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека з фондом 12,4 тисяч книг, медичний пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, три магазини.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

На території села виявлено залишки поселення трипільської культури, 5 — доби бронзи, 2 — черняхівської культури. Історик Михайло Брайчевський у книжці «Римська монета на території України» засвідчив, що в Подібній знайдено срібні монети Марка Аврелія, а також прадавнє скляне намисто, фрагменти мідного виробу, глиняні вироби.

Біля села під час археологічних розкопок у 70-х роках XIX століття знайдено залишки Святого Письма українською мовою.

Відомі постаті та жителі[ред. | ред. код]

  • Салітра, Михайло Михайлович (1986) — український естрадний співак, композитор, поет. Учасник вокально-інструментального ансамблю пісні і танцю «ДПД». Лауреат премій «Буковинський Каштан» та «Синя Пектораль».

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]