Подільський мостовий перехід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
50°28′18″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.47166667002777274° пн. ш. 30.54444444002777814° сх. д. / 50.47166667002777274; 30.54444444002777814Координати: 50°28′18″ пн. ш. 30°32′39″ сх. д. / 50.47166667002777274° пн. ш. 30.54444444002777814° сх. д. / 50.47166667002777274; 30.54444444002777814
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Поділ
Перетинає Днiпро і Десенка (Чорторий)
Конструктор, архітектор Фукс Георгій Борисович
Ідентифікатори і посилання

Подільський мостовий перехід. Карта розташування: Київ
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід
Подільський мостовий перехід (Київ)
CMNS: Подільський мостовий перехід у Вікісховищі
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2008
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2009
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2011
Спорудження ділянки, що з'єднує Рибальський півострів та Труханів острів. 2014

Подільський мостовий перехід — мостовий перехід, що споруджується в Києві через річки Дніпро і Десенку та має з'єднати Поділ з лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив. Розпочате 1993 року (фактично 2003) будівництво мостового переходу неодноразово зупинялося через брак фінансування, відповідно дата відкриття багаторазово відкладалася[1]. Наразі існують перспективи введення першої черги автомобільної частини моста в експлуатацію наприкінці 2020 року[2].

Конструкція являє собою двоярусну споруду, яка складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі планується шість смуг для руху автотранспорту (по три в один бік), на нижньому — дві колії Подільсько-Вигурівської лінії метро зі станціями «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка», які будуть розташовані на нижньому метроярусі мостового переходу.

Головний архітектор проєкту — Фукс Георгій Борисович, до своєї смерті 2008 року. Після добудови Подільський міст має стати найбільшим арковим мостом у Європі.

Проєкт[ред. | ред. код]

За проєктом від 1993 року міст має з'єднати правобережний Поділ з лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив. Загальна довжина моста становитиме біля семи з половиною кілометрів. До складу траси мостового переходу входять[3]:

Естакада моста починатиметься від вулиці Набережно-Хрещатицької на Подолі, перетне Рибальський острів, Труханів острів і, пройшовши через Русанівські сади, вийде на лівобережну частину Києва. Автомобільна частина моста матиме по три смуги для руху в кожному напрямку, проєктна інтенсивність руху автотранспорту становить 59 тис. автомобілів на добу. Через міст пролягатиме Подільсько-Вигурівська лінія Київського метрополітену, причому на мості розташовуватимуться три станції: «Суднобудівна», «Труханів острів» та «Затока Десенка»[4]. Також у районі Русанівських садів планувалися з'їзди, але їхня доля невідома, оскільки місцеві жителі виступають проти них. Натомість на Рибальському острові споруджується виїзд на вулицю Набережно-Рибальську.

Альтернативні проєкти (2019—2020)[ред. | ред. код]

2019 року інженер Віктор Петрук запропонував альтернативні проєкти підходу до Подільського мостового переходу, які мають переваги за результатами моделювання і транспортних розрахунків[5][6]. Зокрема, на Лівому березі альтернативний проєкт передбачає вихід Подільського мостового переходу за двома напрямками — на вулицю Алішера Навої, та вулицю Бальзака, що дозволить зберегти озеро Райдужне[5][6][7]. При цьому основний потік передбачається на вулицю А. Навої[5][7]. На правому березі альтернативний проєкт передбачає відмову від вартісного тунелю на Лук'янівку та реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів та вулиці Глибочицької для запуску по них автотрафіку з мосту[5][6]. Критика цього проєкту відзначає зростання трафіку по туристичній частині старої забудови Подолу, збільшення загазованості повітря та руйнацію пам'яток архітектури.[8]

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Траса Подільського мостового переходу була позначена на всіх генеральних планах Києва останніх сорока років. У чинному генеральному плані розвитку Києва до 2020 року передбачено розвиток усіх видів міського пасажирського транспорту з урахуванням побудови цього моста.

Техніко-економічне обґрунтування будівництва розроблялося у 19871989 роках. Проєкт узгоджений містобудівною радою 25 липня 1990 року, затверджений Київською міською радою 19 квітня 1993 року. Роботи з будівництва моста були розпочаті в 1993 році, але внаслідок відсутності фінансування будівництво одразу було зупинено і відновлено лише в грудні 2003 року.

Закінчити спорудження моста планувалося ще 2008 року, однак станом на початок 2010 року роботи з будівництва були повністю зупинені. У травні 2010 року, після одержання фінансування, будівництво моста було відновлено, на вересень того ж року планувалося встановлення головної арки над русловою частиною Дніпра, яка має монтуватися з шести сегментів. Встановлення арки почалося влітку 2011 року. Для монтування сегментів застосовано унікальний плавучий кран «Захарій LK-600» виробництва судобудівного заводу «Ленінська кузня». 18 листопада 2011 року він впав у Дніпро та розламався в місці кріплення вантажної стріли, що вивело його з ладу[9]. Всього у 2011 році до аварії крану було змонтовано 4 з 6 сегментів арки. Останні два сегменти було встановлено у 2014 році.

Станом на 2017 рік за оцінками інституту «Київдормістпроект» міст був готовий на 65 відсотків. Тривав суд забудовників із власниками 22 із 259 дач, що, згідно з проєктом, підлягали знесенню, а здача моста в експлуатацію прогнозувалася на кінець 2021 року[10]. Того ж року громадськість прилеглих до озера Райдужного районів виступила за зміну трасування лівобережного з'їзду з Подільського моста через проспект Алішера Навої задля збереження озера Райдужного.[11][12]

З першої половини 2017 року будівельні роботи почали поступово відновлюватися. На Рибальському півострові закінчено бетонування автомобільного рівня з однієї сторони[13].

Навесні 2019 року завершився процес замикання конструкцій арки, а тимчасові опори, на яких вона трималася, у вересні 2019 року були розібрані до метрорівня.

У жовтні 2020 року основний проліт мосту через Дніпро був підвішений на 68 вант, а на самі конструкції мосту (арки, ванти, основний проліт) була встановлена декоративна підсвітка.[14]

У листопаді 2020 року завершено збирання секцій заїзду з Подолу (вагою дві по 450 та одна — 169 т), які перевозилися на понтонах та піднімалися домкратними системами.[15][16]

Станом на травень 2019 року на будівництво моста було витрачено близько 5 млрд ₴ бюджетних коштів, для завершення потрібно ще 7 млрд ₴[17].

Інциденти[ред. | ред. код]

Аварія на будівництві Подільського мостового переходу. 2011

18 листопада 2011 об 11:10 плавучий кран «Захарій LK-600» впав[18]. Ніхто не постраждав. Під час аварії всередині крану було 8 працівників. П'ятеро з них врятувалися самостійно, ще троє були врятовані службою порятунку та силами ГУ МНС Києва. Як показало розслідування причинами аварії стали порушення безпеки експлуатації устаткування, невиконання інструкції з експлуатації, а також неправильні дії членів екіпажу[19]. З крану витекли мазут і дизпаливо[20].

20 квітня 2015 року з моста впав 23-річний чоловік.[21]

У квітні 2020 року на мості сталася нова аварія. Тимчасові конструкції, що встановили для фарбування арок і зв'язків, обрушилися через шалений вітер[22].

Улітку 2020 року жителі Русанівських садів розпочали блокувати будівельну техніку та протестувати проти відкриття лівобережніх з'їздів на вулицю Центральна Садова[23].

Скандали[ред. | ред. код]

У 2015 році в ході будівництва Подільсько-воскресенського мосту було знесено гуртожиток заводу «Кузня на Рибальському», при цьому мешканців гуртожитку відселяли із численними порушеннями[24][25][26].

У липні 2020 року поліція повідомила про розкрадання бюджетних коштів під час будівництва Подільського мосту в Києві на суму понад 80 млн ₴ шляхом завищення обсягів та вартості робіт[27].

У серпні 2020 персонал підприємства «Інжинірингова мостова компанія» вивіз з Подільського мосту 12 тросів, необхідних для підвішування прольотів мосту. При цьому мер міста В. Кличко спочатку повідомив, що троси були вкрадені[28], однак в «ІМК» заявили, що троси насправді належать їм, а вивезли їх у зв'язку з несплатою боргу компанією «Еко-Буд-Трейд»[29].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подольский мост не будет сдан до Евро-2012 — А. Голубченко.[недоступне посилання з квітня 2019] Building.ua (рос.)
  2. Кличко пообіцяв відкрити Подільсько-Воскресенський міст у Києві до кінця 2020 року. 112 Україна. 29 січня 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. 
  3. Довідка про будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Архів оригіналу за 2012-08-12. Процитовано 2010-09-23. 
  4. Олександр Охотніков: «Другий вхід на „Вокзальній“ буде через 2,5 року» // «Хрещатик». — 2008. — 5 червня.
  5. а б в г Рощій, Автор: Яна (2020-09-04). На обох берегах Дніпра досі проблеми зі з'їздами з Подільсько-Воскресенського мосту і конфлікти з громадою. Що може зробити міська влада?. Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-04. 
  6. а б в Міняйло, Автор: Наталія (2019-09-05). У Києва є проблема з Подільсько-Воскресенським мостом. Як її вирішувати?. Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-04. 
  7. а б З нізвідки в нікуди. Де буде починатися і закінчуватися Подільський міст. ukrrudprom.com. Процитовано 2020-09-04. 
  8. Іван Вербицький: Куди і звідки веде Подільсько-Воскресенський міст. kievvlast.com.ua (ru). Процитовано 2020-11-20. 
  9. На будівництві моста у Києві впав кран. Всередині було 8 людей. Українська правда
  10. інституту «Київдормістпроект». ukrinform.ua. Архів оригіналу за 10 січень 2018. Процитовано 14 квітня 2018. 
  11. Врятувати Райдугу!. m.day.kyiv.ua. Газета «День» мобільна версія. Архів оригіналу за 14 квітень 2018. Процитовано 14 квітня 2018. 
  12. Тепер ти - Нічний мрійник; правобережний підхід ПМП: night_dreamer01. night-dreamer01.livejournal.com. Архів оригіналу за 25 березень 2019. Процитовано 14 квітня 2018. 
  13. Розбудова інфраструктури: Подільський міст у Києві підвісять на вантах до кінця поточного року + актуальні фото з будівництва. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-09-07. Процитовано 8 вересня 2018. 
  14. У Києві підсвітили Подільсько-Воскресенський міст: відео. glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-11-20. 
  15. На Подільському мосту розпочали встановлювати великі металоконструкції (відео) | Столична Нерухомість. 100realty.ua. Процитовано 2020-11-20. 
  16. На Подільсько-Воскресенському мосту встановили прогони вагою 2,4 тис. тонн (відео). glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-11-20. 
  17. Київський міст стане одним з найбільших в Європі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-24. Процитовано 24 травня 2019. 
  18. Кран «Захарій» впав з вини робітників
  19. Експертна комісія завершила розслідування падіння крана Захарій
  20. Кран «Захарій» може загинути у Дніпрі.
  21. http://kiev.segodnya.ua/kaccidents/v-kieve-paren-sorvalsya-s-mosta-i-vyzhil-609737.html
  22. Повалена конструкція мосту та масштабна аварія: Наслідки пилової бурі в Києві. zik.ua (uk-UK). Процитовано 2020-08-13. 
  23. У КМДА визнали, що міст на Троєщину тимчасово закінчуватиметься на Русанівських садах: фото - Київ. 24 Канал (uk). Процитовано 2020-11-20. 
  24. Фінансові таємниці скандального гуртожитку заводу "Ленінська Кузня". ТСН.ua (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  25. Журналісти викрили фінансові таємниці скандального гуртожитку заводу бізнес-партнера Порошенка. ТСН.ua (uk). 2015-11-10. Процитовано 2020-08-13. 
  26. Міст імені Петра Порошенка: Чому будівництвом «переправи на Троєщину» займається суднобудівний завод «Кузня на Рибальському». www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  27. Поліція здійснила 17 обшуків у справі про розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  28. У Києві вкрали 12 нових тросів на Подільському мосту. Українська правда (uk). Процитовано 2020-08-13. 
  29. Хто і навіщо вкрав будматеріали з Подільсько-Воскресенського мосту. The Page (uk). Процитовано 2020-08-13. 

Посилання[ред. | ред. код]