Подільський полугрошик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подільський полугрошик

Поді́льський полугро́шик — карбована монета Подільського князівства. Випускалась за часів правління князя Костянтина Коріятовича (1380 — до 1391) та князя Федора Коріятовича (1388–1394). На аверсі монети Костянтина був зображений Юрій Змієборець (генеалогічний герб роду Коріятовичів), на реверсі — герб угорських королів із династії Анжу. На ранніх монетах був напис латиною: «Костянтин князь, дідич і господар Смотрича», на пізніших — «Костянтин князь, дідич і господар Поділля». Діаметр: 17,5—18,5 мм, вага: 0,8 г — 1,2 г.

Історія монети[ред.ред. код]

Подільське князівство заснували в XIV ст. князі Коріятовичі. Саме тоді українські землі від Покуття до Середнього Подніпров'я отримали історичну назву «Поділля». Поступово правління братів Коріятовичів (Юрія, Олександра, Бориса, Костянтина та Федора) — перетворило одне з периферійних князівств Великого князівства Литовського на самостійне державне утворення з суверенною зовнішньою та внутрішньою політикою.

За князя Костянтина (1380 — до 1391) почалося карбування власної монети, відомої з історичних джерел як «подільський полугрошик». Монета випускалася на високому, як для того часу рівні, що не поступався рівню карбування у Червоній Русі, Молдові, Польщі й Угорщині.

На монеті був зображений вершник, що вражає списом змія, Св. Юрій Змієборець — родовий герб Коріятовичів. Написи на монетах Костянтина виконані латиною в готичному стилі з іменем правителя та його титулами: MONETA CONSTANTINI / +DVCIS H(EREDIS ЕТ) DOMINI DE SMOTRIC {PODOLIA} («Монета Костянтина / князя, дідича та господаря Смотрича (Поділля)»).

Таким чином Костянтин на перших монетах називає своє князівство «Смотрич» (місто Смотрич було першою столицею князівства), а надалі — «Поділля».

Срібний напівгрош князя Костянтина Коріатовича) мав такий вигляд: на аверсі — Юрій Змієборець, на реверсі — герб угорських королів із династії Анжу. Останній свідчить про певну васальну залежність Коріятовичів від короля Угорщини й Польщі Людовіка І (1342–1382) (відомо, що в 1377 році брати Костянтина — Олександр і Борис — склали Людовіку васальну присягу).

Крім Костянтина, свою монету також карбував останній подільський князь Федір Коріятович (1388–1394). Відома його унікальна монета — денарій із зображенням особистого княжого знаку Федора — подвійного хреста з розсіченими кінцями, який проростає з фігури, схожої на літеру «М». На іншому боці монети Федора під короною зображені дві готичні літери: «С» та «О», які більшість дослідників пов'язують з карбуванням монети в Кам'янці — «Camenec» латиницею.

Існує версія, що інший син Коріята-Михайла Гедиміновича, Дмитро Коріятович (у російських хроніках відомий як воєвода Боброк Волинський), був одружений зі сестрою Великого князя Московського Дмитра Донського. Після цього Юрій Змієборець став гербом московських великих князів і Москви, а син Дмитра Донського — князь Василь — почав карбувати монети з зображенням святого Юрія на коні зі списом (копієм) — звідси нібито й пішла назва «копійка». Відомо також, що у Московському князівстві копійки ще називались «новгородками», а Коріят-Михайло Гедимінович був князем Новгородським (Новгородку Литовського).

Посилання[ред.ред. код]