Подіум (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Подіум (лат. podium від грец. πόδεων, πους — підошва, слід ноги) — в давньоримській архітектурі — підніжжя, прямокутне (рідше квадратне) піднесення споруди, що має сходи з однієї, як правило торцевої, короткої, відповідній головному фасаду будівлі сторони[1][2]. Стародавні греки використовували в подібних випадках термін «стилобат», або «крепідома» («фундамент»).

Подіумом римляни називали підніжжя імператорської трибуни, а також піднесення, на якому засідали магістрати (виборні чиновники) в базиліках (лат. tribunum, з дав.-гр. τριβως — вторований, утрамбований). Подіумом також називають надбудова тріумфальної арки, передню стінку якої називають аттиком. У давньоримських цирках і амфітеатрах подіум — піднесення навколо арени, утворююче нижній ряд, на якому розташовувалися місця для імператора і його сім'ї (що сидять на трибуні), весталок, сенаторів і знатних громадян міста, через що стіну такого піднесення теж помилково називають подіумом (насправді це — парапет).[3]

Подіуми в інтер'єрі[ред. | ред. код]

У сучасному інтер'єрі подіумом називається будь-яка припіднята ділянка підлоги. Подіуми використовують для:

  • демонстрації чогось глядачам (магазини взуття, музеї тощо);
  • постановки моделі, натурника чи натурниці в ательє художника або в навчальному класі;
  • прихованого розміщення технологічних елементів, наприклад, труб (такі технологічні подіуми часто використовуються у ванних кімнатах);
  • візуальної зміни пропорцій кімнати, поділу її на окремі зони;
  • утворення закритого простору для зберігання речей (як альтернатива антресолям).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Витрувий. Десять книг об архитектуре. — М.: КомКнига, 2005. — С. 58 (III, 4: 5)
  2. Pevsner N., Honour H., Fleming J. Lexikon der Weltarchitectur. München: Prestel, 1992. S. 494
  3. Claridge, A. Rome: An Oxford Archaeological Guide. — Oxford University Press, 1998. — P. 281—282. — ISBN 0-19-288003-9

Див. також[ред. | ред. код]