Пожареваць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто Пожареваць
Пожаревац
Flag of Pozarevac.png FLAG Požarevac.gif
Герб Прапор
Центр міста
Центр міста
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Регіон Браничевський округ
Перша згадка 1476 рік
Населення 44 183 (2011)
Площа 491 км²
Поштові індекси 12000, 12102-12107
Часовий пояс UTC+1
Літній час в літку UTC+2
Телефонний код +381-012
Автомобільний код PO
Географічні координати 44°36′33″ пн. ш. 21°10′34″ сх. д. / 44.60917° пн. ш. 21.17611° сх. д. / 44.60917; 21.17611Координати: 44°36′33″ пн. ш. 21°10′34″ сх. д. / 44.60917° пн. ш. 21.17611° сх. д. / 44.60917; 21.17611
Висота над рівнем моря 97 м
Місцева влада
Мер міста Міомір Іліч
Веб-сторінка http://pozarevac.rs/
Карта
Пожареваць (Сербія)
Пожареваць
Пожареваць

Commons-logo.svg Пожареваць у Вікісховищі

Пожареваць (серб. Пожаревац) — місто у Сербії, центр Браничевського округу, центр громади Пожаревац. Населення (на 2011 рік) становить 44 183 особи. Місто є значним адміністративним, економічним та культурним центром Сербії.

Історія[ред.ред. код]

За Римської імперії на місці Пожаровця існувало місто Маргус, засноване у перші століття н.е.

У 435 році місто стало місцем договору між Візантією і лідерами гунів Аттілою і Бледою. Після падіння гунської імперії, область та місто знову контролюється Східною Римською імперією. У 6 столітті Маргус був на короткий час під контролем королівства Гепідів. З 6 століття область була заселена слов'янами, але Східна Римська імперія мала номінальний контроль над регіоном до 8 століття, коли балканські слов'ян досягли фактичної незалежності від Східної Римської імперії. Цей район був згодом включений до болгарської імперії і був послідовно під владою болгарського царства, Візантійської імперії та Угорського королівства.

У 13 столітті цей район був під владою незалежних місцевих слов'янських - болгарських правителів, Дрмана і Куделіна. Згодом він був включений до складу королівства Сирмія, під владу сербського короля Стефана Драгутина і у Царстві Сербія під правлінням Стефана Душана .

Вперше нинішнє місто під сучасним іменем згадане у документах 1476 року.

21 липня 1718 року у місті було укладено Пожаревацький мир між Австрією та Венецією з одного боку й Османською імперією з другого боку. Угода завершила Австрійсько-турецьку й Турецько-венеційську війни. Місто відійшло під контроль Габсбургів як складова Сербського королівства.

1739 року турки відновили контроль над містом. Лише після першого (1804-13) та другого сербських повстань (1815-17) місто відійшло до Сербського королівства. 1878 року відійшов до Князівства Сербія.

Після закінчення Першої світової війни в 1918 році, місто було частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (перейменованого на Королівство Югославія у 1929 році), в той час як під час окупації Югославії, з 1941 по 1944, він був частиною окупованої німцями маріонеткової держави Сербія.

З 1944 Пожаревац став частиною нової соціалістичної Сербії у складі соціалістичної Югославії. Із 1992 року місто стало частиною Союзної Республіки Югославії (перейменованої у Сербію та Чорногорію у 2003 році). З 2006 року він є частиною незалежного Республіки Сербія.


Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Будівля мерії (межа 19-20 ст.);
  • Історичний музей;
  • Міський парк з пам'ятником Милошу Обреновичу.

Відомі уродженці[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]