Пожарський Семен Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Семен Романович Пожарський (помер 29 червня 1659) — російський князь з династії Рюриковичів (22-е коліно), племінник визволителя Москви від поляків князя Дмитра Михайловича Пожарського. Пожарський також був російським державним діячем і воєначальником, окольнічим, сином вяземського воєводи Романа Петровича Лопати-Пожарського.

1644 року князь Пожарський був воєводою в Переяславлі-Рязанському. Впродовж 1645 - 1647 років перебував на посаді курського воєводи. Брав участь у вторгненні московських військ в Україну 1658 року і, за свідченнями літописця Самійла Величко, відзначився жорстокістю, зокрема проти мирного населення: «без великої праці дістав місто Срібне, а тамтешніх жителів одних вирубав, а інших забрав у полон з усіма їхніми набутками. Козаків же Прилуцького полку, що там були, так розлякав, що сам їхній полковник Дорошенко, як заєць, гонений по тамтешніх болотах, заледве врятувався втечею від тодішньої своєї біди.»[1][2]

Під час Конотопської битви князь Пожарський потрапив у полон до татар та був страчений 29 червня 1659 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. И.Бабулин. "Дикие танцы" на конотопском поле. Архів оригіналу за 3 липень 2009. Процитовано 23 січень 2010. 
  2. Самійло Величко. Літопис[1]