Пожарський Семен Романович
| Пожарський Семен Романович | |
|---|---|
| Народився | 1618 |
| Помер |
29 червня 1659 ·обезголовлення |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Російсько-польська війна, Московсько-шведська війна (1656—1658), Битва під Шепелевичами і Конотопська битва |
| Військове звання | Окольничий і воєвода |
Семен Романович Пожарський (помер 29 червня 1659) — російський князь з династії Рюриковичів (22-е коліно), племінник визволителя Москви від поляків князя Дмитра Михайловича Пожарського. Пожарський також був російським державним діячем і воєначальником, окольнічим, сином вяземського воєводи Романа Петровича Лопати-Пожарського.
1644 року князь Пожарський був воєводою в Переяславлі-Рязанському. Впродовж 1645 - 1647 років перебував на посаді курського воєводи. Брав участь у вторгненні московських військ в Україну 1658 року і, за свідченнями літописця Самійла Величко, відзначився жорстокістю, зокрема проти мирного населення: «без великої праці дістав місто Срібне, а тамтешніх жителів одних вирубав, а інших забрав у полон з усіма їхніми набутками. Козаків же Прилуцького полку, що там були, так розлякав, що сам їхній полковник Дорошенко, як заєць, гонений по тамтешніх болотах, заледве врятувався втечею від тодішньої своєї біди.»[1][2]
Під час Конотопської битви князь Пожарський потрапив у полон до татар плюнув на Хана за те татари відтяли голову 29 червня 1659 року.
Див. також[ред. | ред. код]
- «Мінін і Пожарський» — радянський історичний художній фільм 1939 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ И.Бабулин. "Дикие танцы" на конотопском поле. Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 23 січня 2010.
- ↑ Самійло Величко. Літопис[1] [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
