Пожня (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пожня
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Великописарівський
Рада/громада Пожнянська сільська рада
Код КОАТУУ 5921283201
Облікова картка Пожня 
Основні дані
Засноване 1628
Населення 799
Поштовий індекс 42824
Телефонний код +380 5457
Географічні дані
Географічні координати 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. / 50.51278; 35.33917Координати: 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. / 50.51278; 35.33917
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Ворсклиця, Пожня
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Кириківка
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 42824, с. Пожня, вул. Митрофанова, 5
Сільський голова Масалітіна Валентина Василівна
Карта
Пожня. Карта розташування: Україна
Пожня
Пожня
Пожня. Карта розташування: Сумська область
Пожня
Пожня

По́жня — село в Україні, у Великописарівському районі Сумської області. Площа — 3017 га. Орган місцевого самоврядування — Пожнянська сільська рада.

Населення становить 799 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Пожня знаходиться на правому березі річки Ворсклиця в місці впадання в неї річки Пожня, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Станичне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Дернове (Тростянецький район), на протилежному березі — село Дружба. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1901.

Село розташоване за 18 км на північний-захід від районного центру Великої Писарівки та за 30 км від залізничної станції Кириківка.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Поселення засновано в XVII столітті: за одними джерелами 1628 року, за іншими — 1664 року.

За легендою, переселенці з центральних областей Росії приїхали на ці землі восени, після збирання врожаю. На полях зосталось лише пожнив'я — стерня. Тому село й річку, яка протікає через нього, назвали Пожнею.

За даними на 1864 рік у казенному селі Дернівської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 964 особи (485 чоловічої статі та 479 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1870 осіб (929 чоловічої статі та 941 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2384 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках[4].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
  • Агрофірма «Схід», ТОВ.
  • «Агроефект», фермерське господарство.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • НВК школа I—III ст.-дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Митрофанова Ф. В.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 559)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-251)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. стор 39-40 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 2 березень 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]