Позитивна психотерапія
Метод позитивної крос-культурної психотерапії — метод психотерапії, офіційний початок якому у 1968 році дав німецький вчений, перс за походженням, Носсрат Пезешкіан, своїми ґрунтовними крос-культурними дослідженнями людського здоров'я та міжособистісного благополуччя.
Метод базується на уявленні про людину та її природу, згідно з яким кожна людина є не лише носієм та автором проблем і конфліктів, але й носієм здібностей та автором можливостей зміни життя на краще.
Такий погляд є наріжним каменем методу і дозволяє позитивній психотерапії бути не тільки засобом «лікування душі та духу» (традиційний, класичний погляд на психотерапію, 20 ст.), але й методом розвитку людини та її навчання самодопомозі (сучасний погляд на психотерапію, 21 ст.)
Принципи Позитивної психотерапії[ред. | ред. код]
Концептуально Позитивна психотерапія базується на трьох основних принципах:
- Принцип надії: кожна людина є здібною і відтак має шанс змінити існуючий стан речей на краще. Сфокусованість на ресурсах клієнта передбачає спрямованість аналітичної процедури не лише на локалізацію конфлікту, але, більшою мірою, на розуміння ресурсів, що проявляються в симптомі або конфлікті. Така спрямованість допомагає людині відчути свої здібності та прийняти на себе відповідальність.
- Принцип балансу та гармонізації: проблеми, конфлікти та розлади, якими ми наповнюємо своє життя, виникають внаслідок дисбалансу між певними дієвими факторами різної природи; якщо ми реагуємо на проблему/конфлікт/негаразд дисгармонійно (неадекватними даній ситуації здібностями та у невідповідних ідентичностях), то цим лише посилюємо проблему; і навпаки: ми маємо шанс реагувати таким чином, такими здібностями і з таких позицій, що відновить баланс і покращить ситуацію.
Згідно з моделлю балансу Песешкіана, люди можуть впоратися з конфліктом у чотирьох сферах життя:
- тіло/почуття
- досягнення/діяльність
- контакт/оточення
- фантазія/майбутнє
Ці чотири виміри є вродженими для кожної людини, але люди, які живуть у західній півкулі, як виявилося, схильні більше зосереджуватися на способах подолання, орієнтованих на тіло та досягнення, тоді як люди, які живуть у східній півкулі, частіше підкреслюють механізми подолання, орієнтовані на відносини та майбутнє.
Людина намагається реалізувати себе у кожному із цих вимірів. Конфлікти, дискомфорт і захворювання виникають саме в тих сферах, де спостерігається дисбаланс (дефіцит або гіперкомпенсація)[1].
- Принцип консультування та самодопомоги: «Ти можеш дати голодному рибу, і він не буде голодний цілий день. Але ти можеш навчити його ловити рибу, і він не буде голодний все своє життя» — ця східна мудрість є ілюстрацією суті даного принципу. Задача Позитивної психотерапії не лише у тому, щоб вирішити дану проблему людини, але й щоб навчити її вирішувати інші свої проблеми і бути до них повсякчас готовими як до однієї з данностей життя.
П'ять етапів терапії та самодопомоги[ред. | ред. код]
П'ять етапів позитивної психотерапії представляють собою концепцію, в якій терапія і самодопомога тісно взаємопов'язані. Пацієнта та його родину разом інформують про хворобу та індивідуальне лікування.
1-й крок: Спостереження; дистанціювання (сприйняття: здатність виражати бажання та проблеми)
2-й крок: Анкетування/описування (проводиться структурована дослідницька бесіда з метою виявлення будь-якої кореляції між конфліктом і фактичними можливостями)
3-й крок: Ситуаційне заохочення (терапевти заохочують клієнтів зосередитися на своїх позитивних рисах і крім того,дивитися на людей у своєму житті, які надають їм найбільшу підтримку, і також визначити позитивні риси цих людей, якими вони захоплюються. Клієнт може використовувати те, що він дізнався про себе та свій минулий досвід, для вирішення поточних конфліктів і проблем.)
4-й крок: вербалізація (комунікативні здібності: здатність виражати невирішені конфлікти та проблеми в чотирьох життєвих якостях)
5-й крок: Розширення цілей (щоб викликати перспективну орієнтацію в житті після вирішення проблем, пацієнта запитують: «Що б ти хотів робити, коли більше не залишиться проблем для вирішення? Які твої цілі на наступні п'ять років?")
Методичні складові роботи з клієнтами[ред. | ред. код]
Методологічно, кожному з трьох принципів Позитивної психотерапії відповідає конкретна методична складова, у рамках якої відбувається практична робота з клієнтом:
- Позитивний крос-культурний підхід — реалізація Принципу надії.
- Змістовний диференційний аналіз — реалізація Принципу балансу та гармонізації.
- П'ятикрокова модель консультування — реалізація Принципу консультування та самодопомоги.
Позитивна психотерапія в Україні[ред. | ред. код]
Метод почав розвиватися в Україні з 1992 року, коли Навід Пезешкіан (син Носсрата Пезешкіана) відвідав Україну та провів низку ознайомчих семінарів з Позитивної психотерапії.
Офіційним провайдером методу Позитивної психотерапії в Україні є Український Інститут Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту (м. Черкаси)[2], що уповноважений здійснювати допомогу, навчання та супервізію у даному методі, а також готувати тренерів-викладачів до міжнародної сертифікації.
Офіційними навчальними програмами з Позитивної психотерапії, що здійснюються у різних країнах світу, включаючи Україну, є Базовий курс з Позитивної психотерапії та Майстер-курс з Позитивної психотерапії. Базовий курс складається з чотирьох навчальних модулів (основи консультування, основи позитивної психотерапії, методи та техніки позитивної психотерапії, супервізійний колоквіум) та триває близько року. Програму Базового курсу УІПП узгоджено з Державним Українським науково-методичним Центром практичної психології та соціальної роботи НАПН України. Майстер-курс складається з 12 навчальних модулів та триває три роки[3]. Додатково також здійснюються навчальні сертифікаційні програми спеціалізацій з бізнес-коучінгу, сімейного консультування, управління персоналом та бізнес-тренерства. Супервізуючою установою Українського Інституту Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту є Вісбаденська Академія Психотерапії.
Регулярно видається Всеукраїнський науково-практичний журнал «Позитум Украина»[4].
В рамках Української спілки психотерапевтів діє секція позитивної психотерапії[5].
На національному та міжнародному рівні українські спеціалісти з Позитивної психотерапії представлені Українською асоціацією з Позитивної психотерапії, що входить як колективний член до Міжнародної академії позитивної та крос-культурної психотерапії[6].
Табір особистісного розвитку і творчості[ред. | ред. код]
Починаючи з 2010 року Івано-Франківським осередком Всеукраїнської асоціації позитивної психотерапії щорічно в Карпатах проводиться Табір особистісного розвитку і творчості (ТОРТ), захід, що поєднує тренінги та майстер-класи практикуючих психологів і психотерапевтів на актуальні теми розвитку особистості, гармонізації стосунків із собою, з партнером, зі світом, а також тренінги бізнес-орієнтованої тематики; релаксаційно-терапевтичні майстерні тілесної та арт-терапії; елементи традиційної гуцульської культури.
Табір особистісного розвитку і творчості став абсолютним переможцем конкурсу «Positum» Всеукраїнської асоціації позитивної психотерапії[7].
У 2010 році ТОРТ проводився у селі Делятин Надвірнянського району[8], у 2011—2012 роках у селі Стара Гута Богородчанського району[9][10], у 2013 році — у селі Вишків Долинського району[11] на Івано-Франківщині.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ройз С. «Я молодець!», або Хто в нас живе? / Світлана Ройз // Дзеркало тижня. — 22 лютого 2008 р. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 лютого 2013.
- ↑ Український Інститут Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Позитивна психотерапія (Інтерв'ю з Павлом Бачинським) // Пробудження. — 10 травня 2010 р. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ Журнал «Позитум Украина» на сайті Українського Інституту Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 19 липня 2019.
- ↑ Українська спілка психотерапевтів. Секція Позитивної психотерапії. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ [World Association for Positive Psychotherapy (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 23 березня 2022. World Association for Positive Psychotherapy (англ.)]
- ↑ Таня Гордієнко. КОНКУРС.positum на сайті Українського Інституту Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 8 вересня 2013.
- ↑ ТОРТ в Карпатах // Галицький кореспондент. — 23 липня 2010. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.
- ↑ Табір Особистісного Розвитку та Творчості в Карпатах 2011 на сайті Івано-Франківського осередку Всеукраїнської Асоціації Позитивної психотерапії. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
- ↑ Табір Особистісного Розвитку та Творчості в Карпатах 2012 на сайті Івано-Франківського осередку Всеукраїнської Асоціації Позитивної психотерапії. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
- ↑ Табір Особистісного Розвитку та Творчості в Карпатах 2013 на сайті Івано-Франківського осередку Всеукраїнської Асоціації Позитивної психотерапії. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лексикон позитивної психотерапії: довідник / Н. Пезешкіан, А. Азіз ; пер. з нім. М. В. Отенка ; за ред. С. А. Отенко. — Київ: Талком, 2019. — 192 с. — ISBN 617-7685-59-2.
- Основы позитивной психотерапии. Первичное интервью / [Карикаш В. И., Босовская Н. А., Кравченко Ю. Е., Кириченко С. А.]. — Черкассы: Украинский институт позитивной кросс-культурной психотерапии и менеджмента, 2011. — 64 стр. (рос.)
- Пеньковська Н.М., Шептицький Р.В. Основи психологічного консультування в методі позитивної психотерапії. — Тернопіль : Крок, 2014. — 286 с. — ISBN 978-617-692-190-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Всесвітня Асоціація Позитивної та Транскультуральної Психотерапії [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Український інститут позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту [Архівовано 17 квітня 2013 у Wayback Machine.]