Позитивна свобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свобода
Prison.jpg
Щоб не бути ув'язненим необхідна негативна свобода. Але її недостатньо, щоб гарантувати позитивну свободу
 
Portal ПолітологіяPortal ПравоCategory Категорія

Позити́вна свобо́да (яку ще називають «свободою до» чи «свободою для») визначається як спроможність і ресурси, щоб зреалізувати свій власний потенціал (це може включати в себе і свободу від внутрішніх обмежень)[1], на відміну від негативної свободи («свободи від»), яка є свободою від зовнішніх обмежень.[2] Невід'ємною частиною концепції позитивної свободи є уявлення про те, що свобода визначається здатністю громадян брати участь в управлінні або в добровільній кооперації (у випадку з анархістами). Берлін Ісайя в своєму есе «Дві концепції свободи» (1958) пише про те, що позитивне значення свободи

… мається на увазі у відповіді на питання: «що або хто служить джерелом контролю або втручання та змушує людину здійснювати цю дію, а не яку-небудь іншу, або бути такою, а не іншою?».[2]

Позитивне поняття свободи є центральною ідеєю соціал-лібералізму (в США також використовують скорочену назву — лібералізм), що відрізняє його від класичного лібералізму.[3][4][5] Також уявлення про позитивну свободу вплинули на політичну філософію соціал-демократії.

Огляд[ред. | ред. код]

Ісайя Берлін виділяв два основних типи свободи. Таке твердження як «Я нікому не раб» Берлін описував як характерне для негативної свободи, тобто свободи від прямого втручання з боку іншого індивіда. Як протиставлення Берлін використовував притаманне позитивній свободі твердження «Я сам собі господар», заява про свободу вибору свого власного шляху в житті.[1]

Чарльз Тейлор пояснює, що негативна свобода являє собою ідею «можливості» («opportunity-concept»), коли індивід знаходить негативну свободу в тому випадку, якщо не поневолений зовнішніми силами і має рівний доступ до суспільних ресурсів (незалежно від того, як він вирішує проводити свій час). Позитивна свобода, стверджує Тейлор, спирається на ідею «здійснення» («exercise-concept»): володіння позитивною свободою може означати, що індивід вільний внутрішньо та повинен бути здатний розсудливо діяти у відповідності зі своїм «Я».[1] Припустимо, багатий та впливовий діяч є одночасно наркоманом. Він може володіти великою негативною свободою, але мати дуже мало позитивної свободи, згідно з Тейлором. Позитивна свобода тягне за собою перебування в положенні дорослої, зрілої людини, здатної приймати рішення, вільної від внутрішніх обмежувачів (слабкість, страх тощо).[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Taylor, C. «What's Wrong with Negative Liberty» 1985. Law and Morality. 3rd ed. Ed. David Dyzenhaus, Sophia Reibetanz Moreau and Arthur Ripstein. Toronto: U of Toronto P, 2008. 359—368. Print.(англ.)
  2. а б Берлін І. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія: Антологія / Упоряд. Я. Кіш: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — С. 56-113. (Исайя Берлин. Две концепции свободы(рос.))
  3. McGowan, J. (2007). American liberalism: An interpretation for our time. Chapel Hill, N.C.: North Carolina University Press.(англ.)
  4. Starr, P. (2007). Freedom's power: The true force of liberalism. New York: Basic Books.(англ.)
  5. Schwartz, J. (2005). Freedom reclaimed: Rediscovering the American vision. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press.(англ.)