Познань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Познань
Poznań
Герб Прапор
Герб Прапор
Старе місто
Старе місто
Основні дані
52°24′00″ пн. ш. 16°55′00″ сх. д. / 52.40000° пн. ш. 16.91666666666699825327668805° сх. д. / 52.40000; 16.91666666666699825327668805Координати: 52°24′00″ пн. ш. 16°55′00″ сх. д. / 52.40000° пн. ш. 16.91666666666699825327668805° сх. д. / 52.40000; 16.91666666666699825327668805
Країна Польща Польща
Регіон Великопольське воєводство
Засновано VIII століття
Магдебурзьке право 1253
Населення 541 561 (30.06.2016)
Агломерація 855 894
Площа міста 261,85 км²
Густота населення 2142 осіб/км²
Поштові індекси 60-001 до 61-890
Телефонний код 48 61
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 60-154 м
Міста-побратими Харків, Брно, Ганновер тощо
(див. тут)
Міська влада
Веб-сторінка poznan.pl
Мер міста Ryszard Grobelny[d]
Познань is located in Польща
Познань
Познань

Познань у Вікісховищі?

По́знань (пол. Poznań, лат. Posnania, нім. Posen) — місто в центральній частині західної Польщі, на ріці Варта, адміністративний центр Великопольського воєводства і однойменного повіту.

Населення міста становить 551 627 жителів (станом на 31.12.2011 р.[1]), і з цим показником є 5-м за величиною містом Польщі.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Познань розташована у західній частині Польщі, в центральній частині Великопольського воєводства. Місто розташоване на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанькому поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти.

Познань розташована в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Сибіни та Гловні.

Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км².[2] Протяжність адміністративних границь вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — близько 24 км. Місто межує з 11 гмінами Познанського повіту, а також двома містами — Любонь та Сважендз.

Клімат[ред.ред. код]

Познань підлягає переважному впливу холодних полярно-морських мас повітря, що надходять з Атлантичного океану. Значно менший вплив мають маси повітря полярно-континентальні, або континентальні. В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю вид 2 до 10 м/с. На території міста випадає найменше опадів в Польщі[3]. На підставі даних 1971–2000 років відомо, що середньорічна кількість опадів становить 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.

Клімат Познані
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 1,5 2,9 7,6 13,3 19,3 21,8 23,7 23,7 18,3 12,8 6,1 2,8 12,8
Середній мінімум, °C −3,6 −3,1 −0,2 2,9 7,8 10,9 12,7 12,3 8,9 4,9 0,9 −1,9 4,4
Норма опадів, мм 29.4 22.9 33 31.3 47.1 61.9 76 55.4 43.6 35 32.8 38.9 507.3
Джерело: World Weather

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Сучасні райони міста

Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познаня 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Зв'язку Міст Польських та Унії Метрополії Польських. У місті розташовані 3 районних суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Тут розташовані 20 консульств іноземних держав, у тому числі України. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.

Старий Познань і столична область (передмістя Познаня Острів, Островек, Сродка, Хвалишево, Лацина) були об'єднані в одне місто в 17931800 роках. Швидко зростаюче місто було розширено пізніше за рахунок приєднання передмість Грюнвальд, Лазарц, Горчин, Єжице, Вільда, Виногради, Пятково й Ратаї.

Історія[ред.ред. код]

Мапа Познані, 1618 рік

Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії Пястів, відтак «першою столицею» Польської держави.

Саме неподалік Познаня в 966 році прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — фундатор першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI—XI століть тощо.

У подальшій історії місто залишалось важливим історичним і адміністративним центром історичної області Велика Польща. Однак більшу частину XIX століття (18151919) це була столиця Великого князівства Познанського, що належало королівству Прусії, а після 1870-го року — входило до складу Німеччини.

Після Познанського повстання 1918—1919, коли місто стало осередком національно-визвольного спротиву, Познань, як і вся провінція, увійшов до складу відтвореної Польської держави.

У часи нацистської окупації місто було центром німецької області Вартеланд.

У ХХ столітті, вже у період після ІІ Світової війни у місті сталась ще одна важлива подія — Познанський червець 1956 року, що був першим виступом поляків проти комуністичного режиму, тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих трагічних подій).

На початку XXI століття Познань була одним з міст, в якому відбувались матчі європейської футбольної першості 2012 року (див. тут).

В місті у 2016 році вдев'яте відбувся фестиваль культури «Українська весна», започаткований Лукашем Горовським (з 2007 року Почесний консул України в Познані). Вітольд Горовський, Почесний консул України в Познані, після смерті батька продовжує його справу. Фестиваль відбувається за фінансової підтримки, зокрема, міського уряду Познані.[4]

Економіка[ред.ред. код]

Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий й освітній центр Польщі.

Серед галузей промисловості розвитку в місті набули машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.

Познань — дуже важливий залізничний вузол, центр автосполучення. У місті діє міжнародний аеропорт.

Познань з його історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[5], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.

Населення[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Познанський музей музичних інструментів

Вищі навчальні заклади у Познані

Державні:

Приватні:

Культура[ред.ред. код]

Культурне життя міста багате й розмаїте. Тут працюють кілька театрів (у тім числі оперний).

Надзвичайною гордістю міста є його музеї та музейні об'єкти:

  • Національний музей;
  • Археологічний музей;
  • Познанський музей музичних інструментів — третє в Європі зібрання; щонеділі тут відбуваються камерні концерти[6].
  • Музей армії;
  • Заповідник «Метеорит Мораско» — одне з найбільших у Європі скупчень метеоритних кратерів.
  • Білоруський культурно-освітній центр

У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генріха Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.

Спорт[ред.ред. код]

Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо. Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.

Головна спортивна арена Познаня — багатофункціональний Муніципальний стадіон, тут відбувались матчі Європейської першості з футболу 2012 року.

У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).

Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[7] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[8] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).

Визначні пам'ятки міста[ред.ред. код]

Костел Діви Марії та Собор Св. Петра і Павла
Центр «Старий Бровар»

Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познаня є:

  • Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Серед постатей святих, що зображені в куполі каплиці є зокрема св. Йосафат Кунцевич. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
  • Костел Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини
  • Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок) — чотирикутник вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесансна Познанська ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня опівдні на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
  • декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
  • в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
  • серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торговельно-мистецький заклад.

Міста-побратими[ред.ред. код]


Відомі люди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Назву «Познань» носить літак Боїнг 767-35D(ER) (серійний номер 28656), що належить польській авіакомпанії «LOT».[10]

Також на честь міста названо астероїд 1572 Познанія[11].

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Познані (2006)

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і зовнішні посилання[ред.ред. код]