Перейти до вмісту

Позняки (станція метро)

Координати: 50°23′53″ пн. ш. 30°38′0″ сх. д. / 50.39806° пн. ш. 30.63333° сх. д. / 50.39806; 30.63333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

50°23′53″ пн. ш. 30°38′0″ сх. д. / 50.39806° пн. ш. 30.63333° сх. д. / 50.39806; 30.63333

Позняки
Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Типколонна двопрогінна мілкого закладення, двоярусна
Проєктна назваПромвузол, Проспект Бажана[1],
Миколи Бажана[2]
Платформи
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Довжина112,0 м
Ширина11,1 м
Будівництво
Дата відкриття28 грудня 1994 року
Архітектор(и)Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев, О. М. Панченко
за участю І. Г. Веремовської
Будівельник(и)Київметробуд
Транспорт
Пересадка на  Проспект Миколи Бажана (преспектива)
Район містаДарницький
Виходи допроспектів Миколи Бажана,
Петра Григоренка;
вулиць Олександра Мишуги, Михайла Гришка
Наземний транспортА 22, 45, 91, 137Н
Т 8, 27
Мт 250, 407, 475, 511, 513, 526, 535, 545, 577
Інше
Час відкриття06:31
Час закриття23:30
Код станції323
Мапа
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
ПК06+00 Маршала Гречка
ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Варшавська
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71 Лук'янівська +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота +M
   
ПК122+50 Палац спорту +M
ССГ до ст. Хрещатик
ССГ до ст. Майдан Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Звіринецька
ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки
ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний Хутір

«Позняки́» — 36-та станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Осокорки» та «Харківська». Наземні виходи — на проспект Миколи Бажана. Відкрита 28 грудня 1994 року[3][4][5][6][7]. Назва — від однойменного житлового масиву, що знаходиться поруч.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — колонна двопрогінна мілкого закладення, двоярусна з однією острівною прямою посадочною платформою.

Має асиметричну конструкцію. З боку I колії споруджено другий ярус галереї, що частково височіє над колією у вигляді балкона і частково прямує зі зовнішньої сторони стіни нижнього ярусу. У центрі залу є два сходових спуски з рівня галереї на платформу. Крайні сходи винесені всередину об'єму станції, тому станція має нестандартну довжину платформи: між сходами 100 м, по I колії (під галереєю) — 125 м, по II колії — 115 м.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Прольоти залу спираються на один ряд колон. Зал станції з двох боків з'єднаний сходами з підземними вестибюлями, які сполучені з підземними переходами під транспортною розв'язкою у місці перетину проспектів Миколи Бажана та Петра Григоренка. Вестибюлі сполучені між собою балконом над колією у бік станції «Харківська», з якого в центр посадкової платформи також ведуть сходи.

Станом на 2022 рік, разом зі станцією «Іподром», єдині асиметричні станції київського метро.

Конструктивно станція підготовлена до пересадки на перспективну Лівобережну лінію Київського метрополітену.

Станція має кілька конструктивних недоліків. По-перше, має погану гідроізоляцію, через що під час сильних дощів відбувається течія. По-друге, з іншою стороною проспекту Бажана поєднана лише одним підземним переходом біля західного входу, через що величезний пасажиропотік концентрується у цій частині станції. Будівництво східного підземного переходу суттєво покращило б сполучення зі станцією та розвантажило б західний вихід.

Пасажиропотік

[ред. | ред. код]
Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 37,8 38,8 39,7 40,3 38,7 37,8 38,2 38,8 39,9

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 8 липня 1986 року № 660 «Про перейменування станцій будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3107. Арк. 182, 183. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  3. Петрасюк В. Метростроевцы всё-таки успели. Хотя в ночь перед пуском ещё ожидали последнюю машину со стройматериалами. // «Киевские ведомости». — 1994. — № 248 (570). — 29 декабря (четверг). — С. 1, 8. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014. [Архівовано з першоджерела 14 березня 2014.] (рос.)
  4. Терещенко М. Експреси ідуть далі. Напередодні нового року відкрито рух поїздів на новій дільниці київського метрополітену. // «Хрещатик» № 207 (798). — 1994. — 30 грудня. — С. 1. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014. [Архівовано з першоджерела 14 березня 2014.]
  5. Куриленко, 2005, с. 73, 90..
  6. Козлов, 2011, с. 220..
  7. Єрмак, 2012, с. 180..

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К.: Скай Хорс, 2012. — 276 с.: іл. — ISBN 978-966-2536-13-3.
  • Київський метрополітен / К. П. Козлов. — К.: Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с.: іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
  • Куриленко М. Т. З історії Київського метрополітену. Путівник по музею. — К.: Поліграфічне підприємство «ЕКСМО», 2005. — 286 с. — ISBN 966-8555-44-9.