Показник стану навколишнього середовища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пока́зник ста́ну навко́лишнього середо́вища. Робляться спроби знайти єдину (агреговану) міру для оцінки навколишнього середовища на базі показників тиску (навантаження) на навколишнє середовище, стану довкілля та відповідної реакції людини для обмеженого набору екологічних проблем або навіть для декількох груп екопроблем. Для цього створюється концептуальна модель взаємодії людини і природи. Наприклад, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) розглядають такі проблеми, як зміна клімату, для якої викиди «парникових» газів визначають показник екологічного навантаження, їх концентрація — індикатор стану довкілля, а енергонасиченість антропогенної діяльності та природоохоронні заходи — як показники відповідної реакції. Інші проблеми включають виснаження озонового шару Землі, евтрофікацію, кислотні опади, токсичне забруднення, якість міського довкілля, біорізноманіття, відходи і т. д. Світовий банк групує проблеми за показником їх джерела (сільське господарство, лісове господарство, морські ресурси, вода і надра), показниками забруднення або видалення відходів (біорізноманіття, океани, особливі види земель, такі як зволожені ґрунти), показниками впливу людини (залежність здоров'я від якості води та повітря, а також навколишнього середовища на робочих місцях, забезпеченість якісними продуктами харчування, житло, відходи, стихійні лиха). Показники потім агрегуються для отримання індексів навколишнього середовища.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Daly H., Farley J. Ecological Economics: Principles and Applications. — Washington: Island Press, 2004.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

  • Еколого-економічний словник [1]
  • Економічна цінність природи [2]
  • Концепция общей экономической ценности природных благ [3]
  • Традиционные и косвенные методы оценки природных ресурсов [4]

Примітки[ред.ред. код]