Покальчук Володимир Феофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покальчук Володимир Феофанович
Народився 22 березня 1875(1875-03-22)
Помер 1983
Луцьк, Українська РСР, СРСР
Діяльність мовознавець, діалектолог
Діти Покальчук Юрій Володимирович і Покальчук Олег Володимирович

Володи́мир Феофа́нович Покальчу́к (22 березня 1875, м. н. невід. / 1 липня 1886, с. Велика Фосня, нині Овруцький р-н / 1897 — 5 січня 1983, Луцьк) — український діалектолог, краєзнавець, педагог, дослідник життя і творчості Лесі Українки. Батько письменників Юрія та Олега Покальчуків.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Житомирщині. За одними даними, 22 березня 1875 (місце народження невідоме), за іншими - 1 липня 1886 року в с. Велика Фосня, нині Овруцький район, Житомирська область.[1] Ще одна дата народження - 1897 рік.

Закінчив Реальне Училище і Луцьку українську гімназію. Воював в армії УНР (командир — сотник Омелянович-Павленко).

Після війни закінчив Київський інститут народної освіти, аспірантуру Інституту літератури імені Тараса Шевченка (був аспірантом професора Миколи Зерова). Очолював Гурток української словесності. Ця діяльність стала причиною його арешту. У той час познайомився з майбутньою дружиною — Оксаною Тушкан, — яка народилася на Катеринославщині (сучасна Дніпропетровська область) у родині статського радника, професора-агронома Павла Тушкана. До Києва вона потрапила, коли її батько почав працювати в уряді УНР, займаючись кадаструванням земель.

За доносом однокурсника (потім радянського драматурга Олександра Корнійчука) п. Володимиру було заборонено мати будь-яку справу з українською мовою і літературою. Покарання відбував у Лук'янівській в'язниці по справі «Спілки визволення України».

Працював викладачем Полтавського педагогічного інституту.[1] У 1939 році влаштовується на роботу викладачем російської мови Кременецькому вчительському інституті [2], що на Тернопільщині. Під час Другої світової війни була спроба дістатися до Харкова, аби врятуватися. Але було запізно: на тих землях вже велася війна. Згодом родина переїхала до Луцька, де жили сестри та батько, — Покальчук Феофан Карпович. Тут, у Луцьку, Володимир Феофанович став викладачем української мови в українській гімназії, яку згодом ліквідували й лишили Українські Матуральні Курси, які і очолив Володимир Покальчук.

Після Другої світової війни тривалий час працював у Луцькому педагогічному інституті.

Досліджував діалекти волинського Полісся, займався громадською і культурно-просвітницькою діяльністю. Низку наукових публікацій присвячено життю і творчості Лесі Українки та Т. Осьмачки.

Праці[ред. | ред. код]

  • Покальчук В. Ф. Про деякі історико-географічні особливості Волинської області // Наукові записки… ЛуцькПДІ, 1954. — Т. 2.
  • Покальчук В. Ф. З історії антропонімії Волині // Питання ономастики. — К. : Наукова думка, 1965. — С. 272—276.
  • Покальчук В. Ф. Тодось Осьмачка. Фрагментгадів. — К., 1934.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]