Поки б'є годинник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поки б'є годинник
рос. Пока бьют часы
Жанр казка
Режисер Геннадій Васильєв
Сценарист Геннадій Васильєв
У головних
ролях
Маргарита Сергеєчева
Оператор Володимир Окунєв
Композитор Володимир Шаїнський
Художник Анатолій Анфілов
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 80 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1976
IMDb ID 0217727

«Поки б'є годинник» (рос. «Пока бьют часы») — російський радянський дитячий фентезійний художній фільм-казка 1976 року за мотивами творів Софії Прокоф'євої «Поки б'є годинник» (в початковому варіанті — «Казка про вітер в безвітряний день») і «Глазастик і ключ-невидимка».

Сюжет[ред. | ред. код]

Школярка Маша потрапляє в казкове Місто веселих трудівників, яких за допомогою слуг і ковпака-невидимки пригнічує злий король Кроподін I. До того, як городяни остаточно позбудуться гнобителів і ті перетворяться на щурів і змій, що втікають, Маша буде учасницею захоплюючих подій і найрізноманітніших, часом страшних і небезпечних, пригод.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]