Покотило Яків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Покотило Яків — очолював сердюцький полк у гетьмана Мазепи 1700—1709 рр.

Відомості[ред. | ред. код]

Мав земельні володіння в Гельм'язівській сотні Переяславського полку. Походив з козаків вказаної сотні. Всиновив двох дітей своєї дружини кримчанки — Василя і Григорія. Мали спільного сина Іллю. Згадується на полковничому уряді в 1700—1709 рр. Його полк мужньо захищав Батуринську фортецю і практично весь загинув. Після Полтавської битви полковник вимушено здався і довгий час був під арештом. В 1712 р. висланий в Архангельськ.

Література[ред. | ред. код]

  • Українське козацтво. Мала енциклопедія. Київ, 2002.
  • https://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=31912#p31912
  • В. В. Кривошея — Генеалогія українського козацтва. Білоцерківськй полк.
  • С. Павленко. Загибель Батурина.